Поняття про увагу та фізіологічні основи уваги

Нова педагогіка » Властивості уваги та їх облік в навчанні » Поняття про увагу та фізіологічні основи уваги

Серед усіх психічних процесів і властивостей увага посідає особливе місце. Вона не має свого специфічного предмету вивчення, проте супроводжує всю психічну діяльність людини. Відчуття і сприймання, пам'ять, мислення, уява - кожен з цих процесів має свій специфічний зміст. Увага - важлива сторона усіх пізнавальних процесів, і при цьому та, в якій вони виступають як діяльність, що вона спрямована на певний об'єкт.

Увага нерозривно пов'язана з діяльністю. На ранніх стадіях філогенетичного розвитку увага безпосередньо включається в практичну діяльність; вона спочатку виникає у вигляді настороженості, готовності до дій по першому сигналу, а може означати і загальмованість, яка служить для підготовки до дій.

Спрямованість психічної діяльності людини на певні об'єкти і зосередженість на них називається увагою (Нерозня О.В.)

Вчені по різному визначають місце уваги серед інших психічних явищ, але більшість схильні вважати, наприклад С. Л. Рубінштейн, що увага - динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності. П. Я. Гальперін визначає увагу як автоматизовану дію контролю. І В. Страхов вважає , що „увагу не можна відокремити від психічних процесів і станів". К. Ф. Добринін ставить увагу в тісний зв'язок з особистістю.

Увага зв'язана із збудженням одних нервових центрів і гальмуванням інших нервових центрів. Це і становить фізіологічну основу виділення певних подразнень і перебігу процесів у певному напрямі.

Виділення зовнішніх подразнень і перебіг процесів у даному напрямі визначаються насамперед силою нервових збуджень, яка в першу чергу залежить від сили зовнішнього подразнення. Сильніші збудження подавляють одночасно з ними слабші збудження і визначають перебіг психічної діяльності у відповідному напрямі.

Проте можливе і злиття діяння двох або кількох одночасних подразників, які посилюють один одного. Цей вид взаємодіяння збуджень також є однією з основ виділення подразнень і перебігу процесів у певному напрямі.

Дуже важливий для розуміння фізіологічних основ уваги встановлений І. П. Павловим закон індукції нервових процесів: Згідно з цим законом, процеси збудження, які виникають в одній ділянці кори головного мозку, викликають гальмування в інших її ділянках. І, навпаки, гальмування однієї частини кори викликає підвищене збудження в інших ділянках кори. В кожний даний момент часу в корі є який-небудь осередок підвищеної збудимості, який характеризується найбільш сприятливими, оптимальними умовами для збудження. «Якби можна було, - говорить Павлов, — бачити крізь черепну кришку і якби місце великих півкуль з оптимальною збудимістю світилося, то ми побачили б на думаючій свідомій людині, як по її великих півкулях пересувається вигадливо-неправильних обрисів світла пляма, що раз у раз міняється в формі і величині, - пляма, оточена на всій решті півкуль більш або менш значною тінню». Саме цій світлій плямі, яка може охоплювати собою одночасно різні ділянки кори, і відповідає більш ясне усвідомлення нами того, що діє на нас і викликає це підвищене збудження.

Велике значення для вияснення фізіологічних основ уваги має також принцип домінанти, висунутий академіком Ухтомським. Згідно з цим принципом, в мозку завжди є домінуючий, пануючий осередок збудження, який немовби притягає до себе всі збудження, які йдуть в цей час у мозок, і завдяки цьому ще більше домінує над ними. Основою виникнення такого осередку є не тільки сила даного подразнення (іноді вона може і не відігравати істотної ролі), але і внутрішній стан нервової системи, зумовлений попередніми подразненнями і наявністю вже второваних шляхів в мозку, наявністю зв'язків, закріплених в попередньому досвіді. Наявністю домінуючого осередку збудження, або домінанти, пояснюється вибірний характер діяльності нервової системи. З психологічного боку це виявляється в увазі до одних подразнень і відвертанні від інших подразників, які діють на нас в даний момент.

Посилена увага зв'язана звичайно з характерними для неї зовнішніми проявами: з рухами, спрямованими на те, щоб краще сприйняти предмет (придивитися, вслухатися в нього), з затримкою зайвих рухів, з затримкою дихання, з характерною для уваги мімікою.

Рекомендуємо почитати:

Програмоване навчання
Одним із методів підвищення ролі самостійного засвоєння теоретичних знань і надбання практичних навичок у студентів є програмоване навчання. Сутність цього методові полягає в тому, що студе ...

Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій
Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій (ООД, ВД, КД) включає вибір методів і прийомів їхньої реалізації на кожному з виділених етап ...

Властивості уваги
Увага характеризується багатьма властивостями. Насамперед треба виділити стійкість уваги. Чи обмежена наша увага якимсь певним часом? Чи можемо ми говорити про строго визначену в часі «хвил ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net