Лінгвістичні та психологічні характеристики діалогічного мовлення

Нова педагогіка » Методика викладання англійської мови » Лінгвістичні та психологічні характеристики діалогічного мовлення

Діалогічне мовлення характеризується певними психологічними й лінгвістичними особливостями. Діалогічне мовлення – це процес взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає як слухач і як мовець.

З психологічної точки зору діалогічне мовлення:

1. вмотивоване, тому необхідно створити умови, в яких у школярів з’явилося б бажання та потреба щось сказати. Сприятливий психологічний клімат на уроці, доброзичливі стосунки, зацікавленість у роботі сприятимуть вмотивованості діалогічного мовлення;

2. звернене: діалог передбачає зорове сприйняття співрозмовника і певну незавершеність висловлювань, які доповнюються мімікою, жестами, контактом очей тощо;

3. ситуативне: у процесі навчання нас цікавлять ситуації, які спонукають до говоріння, тобто мовленнєві або комунікативні, або природні ситуації. Тому вчителі іноземної мови спеціально створюють комунікативні ситуації, моделюючи природні. Компонентами комунікативної ситуації є:

- комуніканти і їх стосунки (суб’єкти спілкування);

- об’єкти (предмет) розмови;

- відношення суб’єкта або суб’єктів до предмета розмови;

- умови мовленнєвого акту.

Навчальні комунікативні ситуації створюються за допомогою вербальних і різних невербальних аудіовізуальних засобів.

4. емоційне забарвлене: справжній діалог містить репліки подиву, захоплення, розчарування та ін.;

5. спонтанне: його неможливо спланувати заздалегідь. Обмін репліками відбувається й зумовлює непідготовленість мовленнєвих дій, потребує високого ступеня автоматованості й готовності до використання мовного матеріалу;

6. має двосторонній характер: обмін репліками не може здійснюватися без взаєморозуміння, воно передбачає володіння говорінням та аудіюванням, що вимагає від учасників спілкування двосторонньої мовленнєвої активності та ініціативності.

Мовні особливості діалогічного мовлення

Еліптичність.

Наявність "готових" мовленнєвих одиниць.

Наявність заповнювачів пауз.

Розумінню еліпсів (неповних реплік) у діалозі сприяють контактність комунікантів, наявність спільної ситуації, зверненість реплік, вживання жестів, міміки тощо.

"Готові" мовленнєві одиниці (кліше) використовують для висловлювання вдячності, обміну привітаннями, поздоровленнями тощо. Вони надають діалогу емоційності.

Заповнювачі мовчання служать для підтримання розмови, для заповнення пауз, коли співрозмовник підшукує відповідну репліку.

Наприклад, ja, aha, gut, also. Na, na und… Ich denke, meine. Wissen Sie.

Труднощі оволодіння діалогічним мовленням (ДМ)

Діалогічне мовлення об’єднує два види мовленнєвої діяльності – аудіювання та говоріння.

Продукування ініціативних реплік.

Непередбачуваність. Діалог неможливо спланувати заздалегідь.

Рекомендуємо почитати:

Мотивація пізнавальної діяльності
З розбудовою незалежної Української держави змінилися орієнтири та напрями освітньої діяльності. Навчати і виховувати дітей, як ми це робили 5—7 років тому, не можна. Наші зарубіжні колеги ...

Експериментальне вивчення рівня патріотизму у дітей
Дослідження було проведено в дошкільному навчальному закладі № 4 «Дюймовочка» м. Дубна в групі дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні брали участь 17 дітей. Мета констатуючого експе ...

Методичний аналіз програми з трудового навчання
Основою планування навчальної роботи вчителя трудового навчання є шкільна програма. Змістом програми з трудового навчання передбачено формування технологічних та економічних знань, практичн ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net