Етапи та вправи для навчання лексики у середній школі. Словник-мінімум, його відбір

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Етапи навчання лексичного матеріалу:

Етап ознайомлення учнів з новими ЛО – семантизація

Етап автоматизації дій учнів з новими ЛО, де розрізняють:

а) автоматизацію на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази/речення;

б) автоматизацію на понадфразовому рівні – діалогічної або монологічної єдності.

Удосконалення дій учнів з ЛО.

Ситуативне вживання засвоєних ЛО при висловлюванні своїх думок в усній формі (говоріння) та письмовій формі (письмо), контекстне розуміння ЛО при читанні та аудіюванні.

Ознайомлення з новими лексичними одиницями починається, як правило, з семантизації, тобто розкриття значення нових ЛО. Всі різноманітні способи семантизації можна поділити на дві групи: перекладні та безперекладні.

Основним типом вправ тут є рецептивно-репродуктивні та продуктивні умовно-комунікативні вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення (ЗМ) і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної учителем ситуації мовлення, виконуючи такі види вправ:

– імітація ЗМ;

– лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя;

– підстановка у ЗМ;

– завершення ЗМ;

– розширення ЗМ;

– відповіді на інші типи запитань;

– самостійне вживання ЛО у фразі/реченні;

– об'єднання ЗМ у понадфразові єдності – діалогічну та монологічну.

Поряд з умовно-комунікативними у процесі засвоєння ЛО застосовуються також і некомунікативні вправи.

– на засвоєння форми і значення ЛО

– повторення слів за вчителем / диктором

– групування слів за різними формальними ознаками: словотворчими елементами, частинами мови.

Автоматизація дій учнів з лексичними одиницями пасивного і потенціального словників

З цією метою застосовуються переважно некомунікативні (рецептивні та рецептивно-репродуктивні) вправи, тому що учень зустрічається насамперед з формою ЛО, а її значення він має зрозуміти, виконавши певні дії та операції, а саме:

– заповнення пропусків у тексті при читанні, що розвиває здатність до прогнозування;

– співвіднесення багатозначного слова у даному контексті з його еквівалентами в рідній мові;

– вибір значення багатозначного слова, наявного у контексті, з кількох даних значень;

– визначення значення підкресленого багатозначного слова у даному контексті за словником;

визначення значення фразеологічного виразу за словником:

вибір з тексту слів на основі їх семантичної/тематичної спільності

– вибір ключових слів у реченні, абзаці, тексті;

– знаходження в тексті незнайомих слів, що передають додаткову інформацію;

– знаходження в тексті слів, що виражають позитивну або негативну характеристику тощо;

– знаходження в тексті інтернаціональних слів;

підбір до даних інтернаціональних слів відповідних еквівалентів рідної мови;

визначення значень незнайомих складних слів за їх компонентами (наприклад, англ.: snowman − сніговик);

визначення значення похідних слів, утворених від відомих коренів:

- з допомогою відомих афіксів (наприклад, англ.: helpless – безпомічний);

– визначення значення незнайомих слів, утворених за конверсією (наприклад, англ.: water – вода, to water – поливати);

– визначення нових значень відомих багатозначних слів за контекстом;

здогадка про значення незнайомого слова, словосполучення за контекстом (наприклад, англ.: It was hot. We were working in the field. I asked a friend of mine: "Have you brought any water with you? I am thirsty".

У середній школі зростає роль письмових вправ, особливо тих, що виконуються вдома самостійно. Поряд з умовно-комунікативними вправами використовуються некомунікативні у зв'язку з ускладненням лексичного матеріалу, що потребує використання аналітичних операцій для подолання труднощів, пов'язаних з формою, значенням та вживанням ЛО.

Основними критеріями відбору лексичних мінімумів є такі: сполучуваність, тобто здатність ЛО поєднуватися з іншими одиницями у мовленні; семантична цінність, тобто висловлювання за допомогою ЛО важливих понять з різних сфер людської діяльності, у тому числі й тих, що визначені програмою і представлені в конкретному підручнику; стилістична необмеженість (перевага не надається жодному із стилів мовлення). У зв'язку з тим, що слів, які відповідають даним критеріям, надзвичайно багато, що перевищує кількісні можливості словника-мінімуму, до них застосовують ще й деякі додаткові: частотності, багатозначності, словотворчої та стройової здатності. Чим вищі показники слова за цими критеріями, тим цінніші вони для процесу навчання іноземної мови і тим скоріше вони мають бути включені до словника-мінімуму.

Рекомендуємо почитати:

Аналіз поетичної творчості І. Франка
Досліджуючи творчість Тараса Шевченка, Іван Франко завважував, що Шевченкова поезія справила на сучасників надзвичайне враження, – настільки сильне, що протягом кількох десятиліть вони не м ...

Аварії, катастрофи, їх характеристика, правила поведінки і дії населення
Аварії, катастрофи . Як часто ми почали чути про них по радіо, читати в газетах. І в кожного з нас виникає питання: чому так стається? Невже не можна жити без аварій і катастроф? Чи, можлив ...

Історія зародження та розвиток етнопедагогіки
Щоб народ не зник, кожне наступне його покоління повинно виховуватися в народному дусі, на основі національних духовних і культурних традицій. Власне, справжнє виховання є глибоко національ ...