Таблиця 2
Оцінка/ відсоток (27 учнів) | |||||||||||
"12" |
"11" |
"10" |
"9" |
"8" |
"7" |
"6" |
"5" |
"4" |
"3" |
"2" |
"1" |
3 |
4 |
2 |
6 |
5 |
3 |
2 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
11,1% |
14,8% |
7,4% |
22,2% |
18,6% |
11,1% |
7,4% |
3,7% |
0% |
0% |
3,7% |
0% |
Як бачимо, оцінки учнів після проведення експерименту значно підвищилися. Це можна пояснити тим, що учні брали активну участь у проведенні занять, інноваційні методи та прийоми зацікавлювали їх, а значить, що шестикласники з великим бажанням вчилися і навчалися.
Найбільше помилок, які були допущені школярами, стосувалися орфографічних та синтаксичних умінь учнів (Гольштейський замок, вони прийшли у хату).
Поняттєву й операційну основу мовленнєвого розвитку учні мають засвоювати водночас із опануванням сукупності дій, які становлять систему мовленнєвих умінь сприймати, відтворювати і створювати усні й писемні монологічні та діалогічні висловлювання різних стилів, типів і жанрів, потрібних у різноманітних життєвих ситуаціях. Саме таким за специфікою виявився даний експеримент. Якщо проаналізувати два експериментальних урока в комплексі, то можна дійти висновку, що учні на уроках зв’язного мовлення постійно виступали співучасниками, що є показником інтерактивного навчання. Шестикласники були залучені до активної діяльності, допомагаючи вчителю у підготовці та проведенні уроків. На уроках учні сприймали інформацію, збагачуючи свій словниковий запас, мали змогу спілкуватися не тільки з учителем, але й між собою, що значно розвивало їхні комунікативні навички та зміцнювало дружні стосунки в класі; відтворювали та створювали усні й писемні монологічні і діалогічні тексти на основі особистих вражень. Також велику роль відіграли допоміжні засоби – обладнання, що допомогало максимально створити зручні умови для написання твору та гармонійну атмосферу в класі.
Учитель намагався якомога більше використати різноманітних методів і прийомів задля підвищення рівня знань учнів та розвитку їхнього мовлення. При проведенні дослідження були використані методи усного викладу матеріалу, репродуктивної, евристичної й аналітико-синтетичної бесіди, самостійної роботи учнів (підборка матеріалу, вироблення костюмів тощо), підготовчих та тренувальних вправ, проблемний метод; були залучені інноваційні технології: гра "Хто останній", "Ланцюжок", рольова гра з елементами казки; проводився зв’язок з іншими дисциплінами.
Отже, мета експерименту була досягнута. Учні набагато якісніше засвоювали та сприймали нові знання, ознайомилися ближче з описом як типом мовлення, оволоділи навичками опису приміщення за власними спостереженнями, підвищили рівень своїх знань, умінь та навичок, збагатили словниковий запас, з цікавістю та задоволенням брали участь у проведенні експерименту, добирали матеріал; розвивали зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, логічне мислення; уміння правильно оформлювати свої думки; виховали естетичний смак та інтерес до вивчення української мови.
Завдання дослідження було виконано, виявлено рівень знань учнів та проведено з ними підготовчу роботу; проведено уроки з розвитку зв’язного мовлення на тему "Твір-опис приміщення", на основі яких досліджено та проаналізовано результат експерименту.
Рекомендуємо почитати:
Уявлення про чоловіків і жінок в сучасному суспільстві
І. Броверман із співавторами попросили юнаків і дівчат дати характеристику типовому чоловіку і типовій жінці. В результаті для тих і інших виявився різний набір якостей (дивитись таблицю 1. ...
Методика формування системи знань і умінь з технології обробки металу на
верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю
“Металообробка”.
Робота на токарному верстаті: У 9 класах учні вивчають більш складний вид механічної обробки металу на токарно-гвинторізному верстаті. Під час вивчення елементів машинознавства вони знайомл ...
Розробка ігор для розвитку мовленнєвої діяльності першокласників
Всім відомо, що саме процес читання на початковій його стадії - надзвичайно важкий для дітей, особливо з тяжкими вадами мовлення, потребує від них значних розумових зусиль. А використання г ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>