До проблеми формування рецептивних граматичних навичок читання англійською мовою

Нова педагогіка » До проблеми формування рецептивних граматичних навичок читання англійською мовою

Сторінка 2

Формування основи у внутрішнього висловлення здійснюється шляхом синтезування букв у морфеми, розчленування буквеного набору на морфеми (структурування), передбачення і вгадування компонентів буквеного словоряду з урахуванням акцентуального оформлення, узнавання “пускових” граматичних сигналів, “запуском” контурів фразового стереотипу і його розгортанням, структуруванням і синтезуванням синтагм саме у “внутрішній” мові. Л.С.Виготський зазначав, що “внутрішнє мовлення” – необхідний механізм формування думки, що знаходиться між “замислом” (наміром) і розгорнутим висловленням. Перекодовуються і дії граматичні.

Отже, граматичні навички читання – це сформований автоматизм, на якому базується практичне володіння мовою, сприяючи, тим самим, і мисленню іноземною мовою. Без рецепції не відбувається і сама думка, формування висловлення. Рідна мова може використовуватись як засіб розкриття навичок, семантизації, контролю, а в деяких випадках і при закріпленні граматичних знань. Рецептивні граматичні навички (морфологічні, синтаксичні), як і інші навички поступово на різних етапах удосконалюються, перетворюючись в стійкі, але динамічні автоматизми, що діють уже без участі свідомості, хоч і під її контролем. Вони можуть бути мовні і мовленнєві, що формуються в мовленнєвій комунікації і можуть існувати поряд, взаємодіючи. При цьому може відбуватись і інтерференція, перенесення граматичних ознак з однієї граматичної навички на іншу (напр., за аналогією і ін.), з рідної мови на іноземну, що при навчанні треба коректувати, не допускаючи закріплення помилок.

В кінцевому результаті оволодіння іноземною мовою, процес читання відбувається в тій мірі, як і читання рідною мовою. Справжнє уміння читати – це володіти усіма видами читання (ознайомлювальне, пошукове, навчальне і ін.), а також уміння легко переходити від одного виду читання до іншого в залежності від зміни мети комунікативної інформації того чи іншого тексту. Тексти для читання за своєю складністю мають відповідати етапові навчання (початковому, середньому, старшому), підготовці того чи іншого класу. Учбові вправи мають бути направлені на розвиток механізмів читання, а вивчення іноземної мови – мотивованим, з активним включенням в навчальний процес емоційної сфери особистості учня і в зв’язку з цим створення навчальних ситуацій, що стимулюють оволодіння іноземною мовою.

З появою лінгвістики тексту постало нове завдання – розвинути навички уміння створювати тексти, що використовуються в мовленні як цілісні повідомлення. З різних причин автоматизм рецептивної граматичної навички може знижуватись, особливо при відсутності достатнього читання. Тому читання, як класне, так і домашнє, має бути систематичним.

Граматичні навички читання бувають різного роду. В англійській мові, наприклад, як мові аналітичній, і німецькій, як мові флективно-аналітичній, переважають навички морфологічні і синтаксичні, хоч в граматиці їх є і суттєві відмінності. Наприклад, не співпадає механізм відмінювання дієслів, граматичні категорії роду, числа і відмінювання іменників та ін. Складним є і оволодіння категорією означеності і неозначеності, визначень відповідних артиклів як в англійській, так і в німецькій мовах. Подібні труднощі є і в інших частинах мови. Є вони в синтаксисі (твердий фіксований порядок слів у реченні, фіксованим в німецькій мові є і місце підмета і ін.). Труднощі викликає і порядок слів в підрядному реченні в німецькій мові. Є свої особливості і в англійській мові. Але систематичні вправи, різні за характером, в читанні забезпечують успіх в навчанні. Чим частіше і більше людина буде читати, тим скоріше і міцніше запам’ятовуватимуться букви і їх комплекси з їх значеннями, тим інтенсивніше будуть формуватися і стабілізуватися рецептивні граматичні навички читання англійською мовою, закріплюючись в пам’яті.

Вправи на закріплення мусять бути по можливості ситуативними, імітуючими спілкування іноземною мовою в межах програми, з використанням добре знайомої лексики, наочності та технічних засобів. Поступово на процес читання все менше і менше буде витрачатись часу. Людина зможе швидко орієнтуватися в тексті.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Філософські, психологічні, соціолінгвістичні засади риторичної освіти
Гуманітаризація освіти покликана формувати цілісну картину світу, високу духовність і культуру особистості, її планетарне мислення. У філософії поняття “гуманітаризація” означає зміну сутні ...

Особливості та закономірності письмового мовлення
А.Р. Лурія в роботі "Нариси психофізіології письма" визначає наступні операції письма. Письмо починається із спонукання, мотиву, завдання. Людина знає, для чого пише: аби зафіксув ...

Вербальні засоби комунікації
Універсальним знаряддям міжособистісної взаємодії (у педагогічній практиці – вчителя з колегами, керівниками, учнями, їх батьками) є вербальна комунікація. Вербальна (лат. verbalis, від ver ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net