Вплив творчості письменника на формування етичних відносин культури старших дошкільників

Нова педагогіка » Розвиток комунікабельності у старших дошкільників » Вплив творчості письменника на формування етичних відносин культури старших дошкільників

Сторінка 2

Але у людини, що так часто міняла прихильників і союзників, було немало ворогів, а друзі трималися все далі – і важко було б їм за це дорікати… Дефо відчував себе, кінець кінцем, дуже самотнім, про що і написав в останній частині «робінзона».

Роман «Життя, незвичайні і дивовижні пригоди Робінзона Крузо…» вийшов в світ в квітні 1719 року. Книга мала надзвичайний успіх. У тому ж році Дефо опублікував другу частину – «Подальші пригоди Робінзона Крузо», а в 1720 році вийшла третя частина – «Серйозні роздуми протягом життя і дивовижних пригод Робінзона Крузо з його баченням ангельського миру». Вслід за «Робінзоном» Дефо пише ще декілька романів, таких, як «Життя, пригоди і піратство знаменитого капітана Синглтона» (1720), «Радощі і жалі знаменитої Молль Флендерс» (1722) і інші. Ці романи також мали успіх і залишили значний слід в літературі. Та все ж на надгробку Даніеля Дефо було висічене: «Даніель Дефо, автор «Робінзона Крузо»».

«Життя, незвичайні і дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, що прожив двадцять вісім років в повній самоті на нежилому острові біля берегів Америки, поблизу гирла великої річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якого весь екіпаж корабля, окрім нього, загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами. Написано ним самим». Так виглядала назва першого видання романа Дефо. Успіх його був вирішений наперед. Пристрасть до подорожей, пекучий інтерес до незвіданих країн охопили всю Європу ХVIII століття, і Англію більш, ніж яку-небудь іншу країну. Кожен англієць хоч раз та сідав на корабель, що відділяв острів від решти частини Європи, а значить, покладався на волю морської стихії. Про англійців говорили як про націю мореплавців, а в англійській літературі море було одним з найпоширеніших образів, в якому кожна епоха бачила щось своє. Для просвітителів море стало тим місцем, де перевіряються істинні якості людини, де все залежить від його волі, рішучості, від його умінь.

Отже, в «Робінзон Крузо» читач – сучасник Дефо міг знайти все те, що йому хотілося бачити в книгах – розповідь про подорожі, про корабельні аварії, опису небаченої природи і захоплюючих дух сутичок з дикунами. Багато імітаторів і автори скорочених переробок «Робінзона» на цьому і зупинялися. Але задум Дефо був глибшим. «Робінзон Крузо» – і промислу Божія. це і притча про духовний шлях людини, про те, як він приходить до збагнення вищого значення людського існування

Дефо намагається розв'язати проблему, яка вставала в європейській літературі і культурі ще в ХVI столітті, – як співвідносяться воля людини і Божий промисел. Робінзон знаходить якийсь баланс між прагненням поліпшити своє положення, усвідомлюючи, що все ж таки багато чого позбавлений, – і підпорядкуванням Божій волі. Він не сумує, він приймає те, що з ним трапилося, як належне, але він не пасивний, а діяльний і енергійний. Коли в душі Робінзона запанує мир, Дефо вводить в оповідання дикунів – тепер Робінзон може учити інших тому, що спіткав сам.

Приголомшений кровожерливістю дикунів-людоїдів, Робінзон, проте, поступово розуміє, що вони не закоренілі лиходії, а просто не знають справжніх (з погляду Робінзона) етичних цінностей. Одного з них Робінзон виховує, «освічує». Символічне ім'я, яке Робінзон дає молодому дикуну, – П'ятниця. У п'ятницю людство одержало спокутування гріхів, оскільки був розіпнутий Христос, але Неділя, отримання нового життя, відбулася пізніше. І П'ятниця, і Робінзон, і, можливо, з погляду Дефо, саме людство якраз і знаходяться на цьому відрізку шляху до істини: розум, воля, працю здатні викоренити вади старого суспільства, але яким буде нове – поки незрозуміло. Роздумів подібного роду немало в третій частині «Робінзона».

Сучасного читача може здивувати те, як настирливо Робінзон намагається навернути дикуна до своєї віри. Але не забуватимемо, що ідея рівноправності культур і, як наслідок, пошани до первісної культури з'явилися лише в ХХ столітті, коли дослідники довели: первісна людина і ті народи, що стоять зараз на цій стадії розвитку, мають свою достатньо складну систему цінностей, свої уявлення про моральність, про добро і зло. Такого погляду на дикуна не могло бути ні у Робінзона, ні у Дефо. Але роздуми Робінзона про те, що дикуни не винуваті в своїй кровожерливості, вельми примітні. Робінзон згадує, як поводилися раніше колонізатори, що винищували дикунів, не прочитали їх за людей. Він протиставляє такому погляду на дикунів свій, новий, «освічений», він вважає, що повинен нести дикунам все краще, що є в його культурі – культурі цивілізованого європейця.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Створення виховуючих ситуацій
Виховуючі ситуації — спеціально організовані педагогічні умови для формування в учнів та студентів мотивів позитивної поведінки чи подолання недоліків. Ситуація стає виховуючою тоді, коли н ...

Технологія особистісно зорієнованого навчання
Однією з інноваційних технологій загальнго-педагогічного характеру, які впроваджуються в сучасних школах є технологія особистісно зорієнотованого навчання. Особистісно зорієнтоване навчання ...

Способи перевірки самостійної роботи
Важко організувати перевірку самостійної роботи. Інколи вчитель збирає зошити всіх учнів. Це хороша форма перевірки, але її не завжди можна зробити. Тому слід використовувати інші методи пе ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net