Далі, з вибірки, що залишилася, виділяють випробовуваних, у яких знання, відносини і способи поведінки відрізняються в кращу сторону, порівняно з учнями з низьким рівнем етичного досвіду.
Знання про етичні переживання у них звичайно відповідають нормі, але в теж час учні не розрізняють відтінків в переживаннях, хоча в цілому, етичні знання у цих учнів по ступеню відповідності нормі, вище, ніж у групи з низьким рівнем етичного досвіду. Але при цьому узагальненість їх знань досить низька.
Етичні знання у цих учнів знаходяться на рівні уявлень, хоча по своїй глибині і широті вони набагато відрізняються від знань учнів з низьким рівнем етичного досвіду.
В результаті проведеного аналізу, виділяють даних випробовуваних в групу з середнім рівнем етичного досвіду.
Випробовувані, що залишилися, утворюють саму нечисленну групу з високим рівнем етичного досвіду.
Всі прояви етичних знань у цих школярів характеризуються високим ступенем відповідності нормі. У відповідях і висловах представлялося 3–4 істотні ознаки відповідальності і доброзичливості. Цей факт указує на глибоке знання зміст етичних норм.
Для етичних відносин випробовуваних цієї групи характерний високий ступінь відповідності нормі і стійкість. Оцінні думки достатньо критичні, а при їх обґрунтуванні учні виходять з етичного змісту норм.
На другому етапі дослідження формують у учнів 2-х і 3-х експериментальних групів відповідальність і доброзичливість в процесі навчання. При цьому зміст учбової діяльності не змінювався, міняється тільки характер її протікання.
Формування відповідальності проводиться по наступних напрямах:
організація взаємної діяльності учнів на уроках;
аналіз і оцінка вчителем процесу виконання і результатів учбових завдань з етичної точки зору;
організація взаїмоаналіза і взаїмооцінки результатів учбової роботи, що вчаться.
Доброзичливість формується таким чином:
організація взаємодопомоги учбових завдань, що вчаться при виконанні;
систематичне проведення вчителем аналізу і оцінки взаємостосунків між учнями під час учбових завдань.
Як видно з вказаних напрямів формування, прагнуть уникати прямого навчання старших дошкільників, створюються умови тільки для розширення і поглиблення етичного досвіду, для розвитку етичної свідомості і самосвідомості учнів.
На другому етапі дослідження тим, що вчиться пропонуються такі ситуації, в яких вони повинні були допомогти товаришу:
Якби ти гуляв у дворі разом з іншими і хто-небудь з хлоп'ят впав біля тебе і дуже сильно забив ногу. Що б ти зробив?
Діти грали в групі, деякі малювали, розглядали картинки в книзі. Таня сиділа одна, дуже сумна…
Якби ти будував що-то з дощечок і рядом Вітя теж будував. Йому не вистачало кубиків. Що б ти зробив? При відповіді, що дав би свій, задавалося додаткове питання: «А якби тобі теж потрібні були ці дощечки, тобі б теж не вистачило?»
Розгляд одержаних результатів:
Перш за все, аналізуються зміни етичного досвіду у старших дошкільників в експериментальних групах. Як і на першому етапі дослідження, випробовувані експериментальних груп діляться на три підгрупи – з низьким, середнім, і високим рівнем етичного досвіду.
В той же час міняється їх кількісний склад.
При порівнянні з першим етапом дослідження виявилося, що група з низьким рівнем зменшилася, з середнім збільшилася і з високим збільшилася. Детальніше порівняння дозволить прослідити зміну складу різних рівнів, що вчаться в групах, від першого етапу дослідження по другий.
В цілому 2 експериментальних груп міняють своє положення, і можуть потрапити в групи з вищим рівнем етичного досвіду. Цей факт свідчитиме про те, що в результаті формування експерименту у школярів 2 групів етичний досвід досяг високого рівня розвитку.
У 3-х експериментальних групах картина кількісного розподілу і зміни складу учнів в групі може бути аналогічна.
Рекомендуємо почитати:
Інтерактивні технології навчання у системі розвитку комунікативних умінь і
навичок
Освіта у навчальних закладах надається учням у колективах (класах), тобто існує класно-урочна форма навчання. Основна одиниця такого навчання – урок. Кожен урок будується за певною структур ...
Методи і прийоми формування пізнавальних інтересів
у першокласників
На основі аналізу теоретичних основ процесу формування пізнавальних інтересів в учнів 1 класу та практики роботи сучасної початкової школи ми виявили можливості вдосконалити цей процес. Вра ...
Самостійна робота студентів при викладанні професійно-орієнтованих
дисциплін
За весь період підготовки інженера-педагога, студенти повинні вивчити дисципліни гуманітарного, соціально-економічного, фундаментального і профессионально-ориентированного циклів. Професійн ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>