Мета, методика і організація дослідження маскулінних і фемінних характеристик в образі чоловіка, жінки і викладача у студентів вузів

Нова педагогіка » Особливості проявів гендерних стереотипів у системі викладач – студент » Мета, методика і організація дослідження маскулінних і фемінних характеристик в образі чоловіка, жінки і викладача у студентів вузів

Сторінка 3

Рисунок 3.2 – Діаграма середньогрупових показників за результатами опитувальника С.Бем в уявленнях дівчин-респонденток

Стереотип чоловіка в очах студентів-юнаків по показнику основного індексу представлявся помірно вираженою маскулінністю -0,71. При цьому показник маскулінності дорівнював 0,88, а фемінності – 0,58. Якщо порівнювати ці показники з портретом ідеального викладача, то помітимо, що показники маскулінності практично рівні, а фемінність в образі викладача набагато більш виражена.

Розглядаючи стереотип чоловіка в анкетах дівчат, відзначаємо ще більш виражений показник маскулінності – 0,91, а фемінність приблизно на тому ж рівні (0,51), що і в представленнях юнаків. При цьому основний індекс зафіксований на рівні – 0,93, що є найбільш крайнім показником по всіх пунктах в групах як юнаків, так і дівчат. Таким чином, дівчата наділяють образ типового чоловіка яскравіше вираженими маскулінними рисами, ніж самі юнаки. Порівняно з образом ідеального викладача спостерігається незначне збільшення показника фемінності і зниження показника маскулінності, тобто образ викладача містить більше фемінності ніж образ чоловіка, не дивлячись на затвердження респонденток про те, що вони віддали б перевагу викладачу чоловіка.

Аналізуючи уявлення респондентів жіночої і чоловічої статі про типову жінку, ми бачимо найбільші розбіжності в думках. Юнаки наділили типову представницю «слабкої статі» достатньо високим показником фемінності (0,91), що означає більш традиційні уявлення про жінку, а маскулінність представлена на достатньо не високому рівні (– 0,56). Основний індекс дорівнює 0,82. Такий розподіл є практично дзеркальним віддзеркаленням уявлень про образ чоловіка серед студентів-юнаків. Таким чином, можна говорити про гармонійніший розподіл показників, який відображає традиційні погляди на стереотип поведінки жінок і чоловіків, який склався в суспільстві, проте без крайніх, шовіністів відхилень.

Дівчата наділяють образ типової жінки достатньо вираженими як маскулінними, так і фемінними властивостями. Розподіл показників в цій групі був наступним: маскулінність – 0,75, фемінність 0,86, загальний індекс 0,26. Таким чином, опитані студентки приписують типовій жінці виражені якості як представників чоловічої статі, так і жіночого. Тобто жінка в представленнях студенток андрогінна, проте показник фемінності не понижений.

Загалом можна відзначити, що юнаки наділяють жіночу стать більш вираженими фемінними якостями, а дівчата, навпаки, дотримуються більш традиційних поглядів на образ типового чоловіка. Можна, припустити, що опитані студенти схильні бачити консервативніше образ протилежної статі, а образ своєї статі трансформується у бік андрогінності.

Уявлення про викладачів у юнаків не співвідноситься ні з образом жінки, ні з образом чоловіка, останні скоріше традиційні. Тоді як образ викладача Вищих учбових закладів наділений вираженими фемінними і муськулінними рисами. Ми схильні припускати, що таке розподіл показників пов'язаний з тим, що викладач через свою професійну діяльність проявляє риси традиційно приписувані як жінкам (наприклад, терплячість, розуміння), так і чоловікам (наприклад, критичність мислення, стриманість).

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Перші відомості про статистику
Математичну статистику як один з розділів прикладної математики започаткував швейцарський математик Я. Бернуллі (1654-1705). Значних результатів у цій царині досяг також відомий український ...

Принципи фольклору
Слово folklore прийнято перекладати як «народна мудрість», а вживається воно зазвичай як «народна творчість». Але, вдумуючись у переклад – «народна мудрість», стикаєшся з глибинним змістом ...

Проблеми безперервної освіти
Проблематику безперервної освіти можна умовно розділити на дві основні сфери. Перша пов’язана з побудовою системи безперервної освіти як частини соціальної практики (соціально-освітній аспе ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net