Мета, методика і організація дослідження маскулінних і фемінних характеристик в образі чоловіка, жінки і викладача у студентів вузів

Нова педагогіка » Особливості проявів гендерних стереотипів у системі викладач – студент » Мета, методика і організація дослідження маскулінних і фемінних характеристик в образі чоловіка, жінки і викладача у студентів вузів

Сторінка 2

Відповідно до гіпотези використовувалася методика опитувальник С. Бем (модифікований варіант), оскільки ця методика направлена на оцінку стереотипних уявлень про маскулінності і фемінності, а також розроблений нами набір незакінчених фраз ( дивитись додаток А). Теорія гендерної схеми, розроблена З. Бем, містить риси як теорії соціального навчення, так і теорії когнітивного розвитку. З позицій цієї теорії, засвоєння і прийняття установок, пов'язаних з виконанням певної гендерної ролі, здійснюється в процесі первинної соціалізації. Передбачається, що статева диференціація і типізація є результатом переробки інформації, пов'язаної з поняттями чоловіче і "жіноче", що гендерно-схематизує. Орієнтуючись на дорослих, дитина научається вибирати зі всіх можливих визначень "Я" тільки ті, які застосовні до його статі. Сприймаючи нову інформацію (включаючи і нове знання про себе), дитина кодує і організовує її відповідно до заданих ззовні гендерних схем, тобто домінуючими культурними уявленнями про мужність і жіночність і ролі чоловіка і жінки в суспільстві. Таким чином, і самооцінка людини, і його поведінка в істотній мірі визначаються змістовним компонентом гендерних стереотипів, пануючих в суспільстві.

У дослідженні ми використовували модифікований варіант, що складається з 60 питань, з них 20 питання «буферних» і по 20 питань відносяться до кожного з вимірюваних чинників (маскулінність, фемінність). Респонденту пропонується занести в реєстраційний бланк один з варіантів відповіді на питання: «так», «ні». Набуті дані виражаються в показниках маскулінності і фемінності, а також обчислюється основний індекс «маскулінність-фемінність» в образі типової жінки, типового чоловіка і ідеального викладача.

Стереотип викладача, як і будь-який інший, тісно пов'язаний з пануючими у цей момент в суспільстві поглядами, тому ми також порівнюємо уявлення про ідеального викладача з результатами набутими при описі типових чоловіків і жінок. Для аналізу інформації ми розбили випробовуваних на дві групи по ознаці статі – дівчата і юнаки, між якими ми також проводили порівняння. На основі емпіричних даних отриманих за допомогою методики опитувальник С.Бем (модифікований варіант) ми порівнюємо гендерний компонент характеристики викладачів в представленнях кожної з груп.

Рисунок 3.1 – Діаграма розподілу середньогрупових показників за шкалами маскулінність і фемінність у юнаків і дівчат

Среднегруппової показник маскулінності у юнаків був рівний 0,84, а в групі дівчат – 0,9. Таким чином при аналізі показника маскулінність дівчини і юнаки продемонстрували різницю досить незначну у розмірі 0,06, а різниця в показниках шкали фемінність була значущішою і склала 0,16 (дивитись рисунок 3.1). Уявлення про ідеального викладача у студенток виражаються у великих показниках маскулінності і менших показниках фемінності, ніж у юнаків студентів. При цьому показник основного індексу і у юнаків і у дівчат знаходиться в межах андрогінності з тенденцією слабовираженої маскулінності і дорівнює -0,7 у респондентів жіночої статі і -0,19 у респондентів чоловічої статі.

У групі дівчат маскулінність, в межах андрогінності, виражена набагато яскравіше, різниця між показниками двох груп дорівнює 0,51 (дивитись рисунок 3.2). Цікавий факт, що в бесіді абсолютну більшість юнаків (83%) заявляли, що ідеальним викладачам бачать жінку, а інші 27% стверджували, що стать не має значення, і жоден юнак не бачив в ролі ідеального викладача чоловіка. У дівчат подібної тенденції не спостерігалося, так 30% не мали переваг відносно статі викладача, для 43% більш відповідним ідеальному викладача видається чоловіча стать, а 27% віддали б перевагу викладачу жінку.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Роль асертивного спілкування вчителя у формуванні пізнавальної активності старшокласників на уроках біології
Пізнавальна активність учнів на уроці напряму залежить і від позиції вчителя, від методів та прийомів навчання, які він використовує, від його стилю спілкування з учнями. Дії вчителя, які с ...

Технологія навчальної психодрами та соціограми
Психодрама(грецька Drama - дія, дійство) - відомий психотерапевтичний груповий метод, що застосовується для вивчення внутрішнього світу, діагностики психічного стану, визначення актуальних ...

Мовний матеріал як засіб формування комунікативно-мовленнєвих умінь
Якщо припустити, що пріоритет у навчанні усного мовлення повинен бути приділений культурно-побутовій тематиці, то, по-перше, така спрямованість навчання повинна бути належним чином забезпеч ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net