Система уроків з теми «Проектування художньої системи «колекція»

По-друге, сучасна структура колекції – блокова. Кожен блок об’єднаний своєю темою, тема може вирішуватися поєднанням одягу різного асортименту, полягаючи в єдності силуету, кольорового рішення, призначення і тощо.

По-третє, адресність колекції.

По-четверте, призначення моделей. Дизайнер повинен чітко уявляти, до якої конкретно асортиментної групи відноситься модель, тобто чи модель монофункціональна, чи вона початково задумувалася як багатофункціональна. Оскільки від цього залежить покрій, вибір тканин і кольору.

По-п’яте, врахування образу фірми. Моделі колекції повинні виконуватися в системі образу, з яким у споживачів асоціюються одяг даної фірми, тобто вони повинні відповідати загальному стилю даної фірми: консервативному, гостромодному, фольклорному, молодіжному, для середнього віку.

Традиційно колекція високої моди складається з таких блоків:

верхній одяг (пальто, плащі, костюми – в залежності від сезону);

костюми;

сукні для міста;

сукні для коктейлів;

короткі вечірні сукні;

довгі вечірні сукні;

бальні сукні;

весільні сукні.

Так було до середини ХХ століття. Наприклад, колекції К.Діора завжди складалися з декількох блоків, об’єднаних призначенням: спочатку костюми для міста, потім сукні для першої половини дня, потім об’єднані сукні і костюми, сукні для коктейлю. Найефективніші моделі Діор показував в середині і наприкінці показу – їх він називав „Трафальгар”. Діор говорив, що випускає моделі, як піротехнік запускає вогні свого феєрверка. Завершували показ вечірні туалети і весільні сукні. Старанно сплановані покази К.Діора, які проходили інколи по декілька годин, справляли велике враження на глядачів.

До кінця ХХ століття в зв’язку з поширенням багатофункціональності одягу деякі дизайнери відмовляються від традиційної блокової структури колекції. демонструючи окремі моделі, які об’єднані лише творчою концепцією. Такий підхід до побудови колекції властивий, наприклад, представникам деконструктивізму в дизайні одягу. Хоча більшість дизайнерів додержуються традиційної структури колекції:

верхній одяг;

повсякденний одяг;

одяг для відпочинку. спорту, туризму;

святковий і вечірній одяг;

одяг спеціального призначення – для святкових подій, весіль.

При створенні колекції також потрібно враховувати типологічні особливості, такі, як стать, вік, розмір і повноту, модну орієнтацію, рівень прибутку:

класифікацію споживачів за статево-віковими ознаками і віковими підгрупами;

класифікацію споживачів за розмірами і за ростами. Перспективні колекції, так само, як і промислові колекції, найчастіше демонструються на манекенницях, але багато моделей одягу неможливо механічно трансформувати, наприклад, для великих розмірів або для І-ІІІ ростів (від 148 до 161 см) тому потрібні особливі рішення, інші пропорційні членування, інші об’єми;

класифікацію споживачів за ознакою повноти. Під час проектування промислової колекції потрібно враховувати, що

19,5% дорослого населення має малу повноту,

50,5% - середню повноту,

26,5% - велику повноту,

3,5% - дуже велику повноту;

класифікацію споживачів за ознакою модної орієнтації. Всі споживачі діляться на групи в залежності від їхньої активної участі в моді:

2,5 % складають „новатори”, тобто ті, хто готовий експериментувати і створювати нову моду. Саме на цих споживачів розраховані авангардні колекції, що пропонують нові форми і стилі,

13,5% складають „ранні послідовники”, тобто ті, хто підхвачує нову моду і є лідером в своєму середовищі. На цих споживачів розраховані колекції, в яких присутні останні модні тенденції в формах, кольорі, структурах матеріалів,

34,0% складають „рання більшість” – ті споживачі, які наслідують моді, але з обережністю, відкидаючи всі її крайності. На цю групу розраховані колекції, в яких присутні актуальні модні тенденції, але в „зм’якшеному” вигляді,

34,0% складають „запізніла більшість” – ті споживачі, які наслідують новій моді тільки тоді, коли вона широко поширюється в суспільстві. Вони скоріше наслідують попередній моді, не приймаючи найостанніші форми і стилі,

14,0% складають „відстаючі” (традиціоналісти) – ті споживачі. які відкидають модні тенденції, приймаючи якісь нововведення, коли вони вже перестають бути модними. Для цих споживачів призначаються колекції класичного напрямку, в яких відсутні модні ознаки;

Рекомендуємо почитати:

Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти
Особливості соціально-економічного розвитку України, пов’язані з розвитком ринкових відносин, новими поглядами на якість і рівень життя, економічною та соціокультурною інтеграцією в європей ...

Закономірності процесу навчання біології
Закономірності навчання — об'єктивні, істотні, стійкі й повторювані зв'язки між компонентами навчального процесу, що зумовлюють його ефективність. Специфіка дидактичних закономірностей поля ...

Математичне моделювання при розв’язуванні задач
Моделювання як спосіб пізнання та дослідження застосовується у шкільному навчанні вже у 1 класі при вивченні предметів природничого циклу, праці, творчості. З переходом учнів до основної шк ...