Розвиток творчих здібностей учнів молодших класів

Нова педагогіка » Розвиток креативності молодших школярів » Розвиток творчих здібностей учнів молодших класів

Сторінка 2

З віком відбувається не тільки збільшення можливостей, але і обмеження, а то і втрата деяких цінних особливостей дитячої психіки.

У працях Н. Лейтеса розкритий механізм вікової чутливості, – тієї особливої чутливості на те, що оточує, яка кожного разу «на свій лад» властива будь-якому віку дитинства. Вона може виявлятися в своєрідності реагування, в більшій або меншій яскравості уяви, у вибірковості уваги. Неоднаковість вікової чутливості призводить до того, що в окремі періоди дитинства виникають найбільш сприятливі внутрішні умови для розвитку психіки на якихось головних для цієї пори життя напрямах. А значить, відбувається і підйом відповідних цим «напрямам» здібностей.

На кожному етапі дитинства – свої передумови розумового зростання. У молодшому шкільному віці на перший план виступають готовність і здатність запам'ятовувати. І, судячи з усього, є для цього справді незвичайні дані. Справа тут не тільки у властивостях пам'яті. Для учнів молодших класів великий авторитет вчителя – і дуже помітна у них установка на те, щоб виконувати його вказівки, робити саме так, як треба. Така довірлива старанність багато в чому сприяє засвоєнню. У ті ж роки діти нерідко виявляють схильність поговорити: розповісти про все, що бачили і чули в школі, на прогулянці, по телевізору, прочитали в книжці, в журналі. Потреба поділитися, знову пожвавити в свідомості те, що було з ними недавно, може свідчити про силу вражень – діти ніби прагнуть з ними освоїтися. Все це – неповторні внутрішні умови залучення до навчання. У молодшому шкільному віці гострота сприйняття, наявність необхідних передумов словесного мислення, спрямованість розумової активності на те, щоб повторити, внутрішньо прийняти, створюють благоприємні умови для збагачення і розвитку психіки.

Перехід від одного вікового періоду до іншого означає не просто посилення, збагачення психічних властивостей, але і їх справжнє перетворення – загасання, припинення дії одних особливостей і виникнення нових.

У цьому – специфіка дитинства. Саме в роки дозрівання виникають своєрідні стани психіки, коли виявляються особливі можливості для прояву і встановлення тих або інших сторін інтелекту. Можна говорити про вікову обдарованість, маючи на увазі ці, обумовлені віком, передумови розвитку.

Щоб зрозуміти, який «внесок» тих або інших вікових властивостей у формування здібностей, слід мати на увазі, що вікові особливості не тільки змінюють, витісняють одна одну, але можуть в якійсь мірі і закріплюватися, залишати необоротний слід. При цьому у кожної дитини – по-своєму, тією чи іншою мірою.

У питанні про виховання обдарованих дітей велика відповідальність лежить на фахівцях: вчителях, дитячих психологах. Вони повинні вчасно підказати, направити батьківське виховання.

Але дитина з раннім розквітом інтелекту зустрічає труднощі, нерозуміння не тільки удома, в крузі сім'ї, але і в школі, де всіх учать однаково, і навчання починається часто, з того, що йому вже не цікаво.

Розвивати творчі здібності треба, орієнтуючись на індивідуально-психологічні особливості учнів та психологічну готовність педагога до реалізації методів роботи з обдарованими дітьми. Вибір методів творчої роботи залежить від віку учнів, їхнього розвитку, інтересів, характеру. Але максимальний позитивний ефект виховання можна досягнути лише тоді, коли «вектори» учительського, батьківського, суспільного (всі види середовища, масові засоби комунікації) виховання співпадають по направленості та є творчими по суті, по формам і характеру поставлених цілей.

Для розвитку творчих здібностей потрібно підштовхувати дітей до рішення, а не вирішувати за них. Творче мислення починає працювати в кожної і будь-якої нормальної людини, коли саме життя, практика наражають її на якісь труднощі, перепони, що виступають у вигляді більш чи менш складних задач, які збуджують їх розум, примушують мислити, шукати і знаходити відповідні рішення.

До числа умов, які сприяють творчості, відноситься комплекс, який починається з створення особливостей ситуації, що сприяє інтуїтивному схопленню ідеї рішення творчої проблеми, і закінчується вихованням необхідних здібностей, створенням творчого клімату, якостей особистості творця, адже створення нового творчого продукту багато в чому залежить від особистості творця та сили його внутрішньої мотивації.

Розвиток творчих здібностей учнів – це справа не одного дня, тижня чи місяця, а результат наполегливої і систематичної праці впродовж року, терміну навчання в школі, всього життя.

Страницы: 1 2 

Рекомендуємо почитати:

Тестування у сучасній освіті
Тестові оцінки вказують на місце (рівень, ступінь), яке посідає учень щодо відповідно норми (групи, інших груп) на момент тестування. Однакові умови проведення та спільні вимоги – одне з пр ...

Розробка уроку праці
Тема. Подарунок мамі. Виготовлення саморобної листівки . Мета: ознайомити учнів з об’ємними листівками, навчити виготовляти квіти з паперу; розвивати фантазію, кмітливість; виховувати любов ...

«Креативність» – важлива складова творчої обдарованості дітей, чинники її розвитку
Огляд теоретичних уявлень вітчизняних дослідників щодо змісту поняття «креативність» свідчить про різноманітність його інтерпретацій. Разом з тим вочевидь проявляється тенденція розглядати ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net