Ігрова діяльність

Нова педагогіка » Ігрові прийоми навчання на уроках хімії » Ігрова діяльність

Сторінка 1

Гра наряду із трудом на навчанням – один з основних видів діяльності людини, дивовижний феномен нашого існування.

За визначенням, гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відновлення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та удосконалюється самоуправління поведінкою.

В людській практиці ігрова діяльність виконує такі функції:

Розважальну (це основна функція гри – розважити, доставити задоволення, натхнути, пробудити інтерес);

Комунікативну: засвоєння діалектики спілкування;

Самореалізації у грі як полігоні людської практики;

Ігротерапевтичну: подолання різних труднощів, що виникають у інших видах життєдіяльності;

Діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;

Функцію корекції: внесення позитивних змін в структуру особистих показників;

Міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;

Соціалізації: включення в систему суспільних відношень, засвоєння норм людського спілкування.

Більшості ігор властиві чотири головні риси (за С.О. Шмаковим):

Вільна розливальна діяльність, що застосовується лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності, а не лише від результату (процедурне задоволення);

Творчій, в значній мірі імпровізований, дуже активний характер цієї діяльності (“поле творчості”);

Емоційне піднесення діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція, атракція та ін. (чуттєва природа гри, “емоційна напруга”);

Наявність прямих або непрямих правил, що відображають зміст гри, логічну та тимчасову послідовність її розвитку.

В структуру гри як діяльності органічно входить цілепокладання, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, в яких особа повністю реалізує себе як суб’єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечує її добровільності, можливостями вибору та елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації.

В структуру гри як процесу входять: а) ролі, взяті на себе граючими; б) ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; в) ігрове застосування предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними; г) реальні відношення між граючими; д) сюжет (зміст) – область дійсності, що умовно відтворюється у грі.

Значення гри неможливо вичерпати та оцінити розважально-рекреативними можливостями. В тому й складається її феномен, що, являючись розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, в творчість, в терапію, в модель типу людських відношень та проявів у праці.

Гру як метод навчання, передачі досвіду старих поколінь молодшим люди використовували з давнини. Широке застосування гри знаходить в народній педагогіці, в дошкільних та позашкільних установ. В сучасній школі, що робить ставку на активізацію та інтенсифікацію учбового процесу, ігрова діяльність використовується в наступних випадках:

В якості самостійних технологій для засвоєння понять, теми та навіть розділу учбового предмету;

Як елементи (іноді доволі суттєві) більш різноманітної технології;

В якості уроку (заняття) або його частини (вступ, пояснення, закріплення, вправи, контролю);

Як технології позакласної роботи.

Страницы: 1 2

Рекомендуємо почитати:

Методи та засоби навчання іноземним мовам у середній школі
Методи навчання дають відповідь на запитання "Як навчати?" Метод – це спосіб упорядкування діяльності вчителя та учня на шляху до поставлених цілей навчання. Для забезпечення навч ...

Стихійні лиха, їх характеристика, правила поведінки і дії населення
Стихійні пиха - загрозливі природні явища або процеси геофізичного, геологічного, атмосферного, біосферного та іншого походження такого масштабу, що викликають катастрофічні ситуації - хара ...

Мотивація навчання
Цікаво знати (для обговорення). • Для потреб повсякденного спілкування досить невеликої кількості слів. Але для читання і розуміння книг їх треба знати дуже багато. Встановлено, що дитина 7 ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net