Методи і прийоми формування пізнавальних інтересів у першокласників

Нова педагогіка » Формування пізнавальних інтересів першокласників на уроках "Я і Україна" » Методи і прийоми формування пізнавальних інтересів у першокласників

Сторінка 8

Поміркуй і скажи, куди зникли взимку комахи.

Чому деякі птахи відлетіли у вирій?

Чому у снігову зиму птахів, що у нас зимують, потрібно підгодовувати?

Як ти вважаєш, чому заєць взимку змінює колір свого хутра?

Поясни, як ти це розумієш: „Людина погано одягнена тоді, коли її одяг не відповідає порі року та погоді”.

Розглянь ситуацію: „У Галинки є улюблена блузка з короткими рукавами. Тому вона вирішила одягти її на новорічне свято". Поміркуй, чи правильно вчинила дівчинка.

Вибери одяг на ляльку для прогулянки, коли:

тріщить мороз і йде сніг;

пригріває весняне сонечко;

спекотне літо;

дощова, похмура осінь.

Вбрання: плащ, панамка, хутряна шапка, сонцезахисні окуляри, куртка, футболка, шуба, босоніжки, шорти, черевики, сарафан, рукавички, парасоля, панамка, чобітки, вовняні шкарпетки.

Як ти гадаєш, чому так кажуть: “Ніщо не дається людині так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість".

Поміркуй, чи буде ввічлива людина сміятися над чужими помилками або незграбністю. Наведи власні приклади.

Поміркуй, кого ти вважаєш гарним співрозмовником: „Гарний співрозмовник той, хто вміє слухати уважно, а розповідати цікаво і … Пригадай власні приклади на підтвердження цих думок.

Пригадай, у якій казці вовк попросив коваля, щоб той викував йому лагідний голосочок. Для чого вовку потрібен був приємний лагідний голос? Тощо.

Готуючи відповіді на такі запитання, діти встановлюють зв’язки між предметами і явищами навколишньої дійсності, що сприяє встановленню причин і наслідків подій.

На уроках “Я і Україна" доцільно чергувати завдання, що вимагають різних типів сприймання: слухову роботу замінюють практичними діями; фронтальну роботу з учителем - індивідуальною. На кожному уроці обов’язково слід знаходити час для самостійних завдань переважно практичного характеру. У 1 класі, як правило, доцільна самостійна робота з опорою на різні форми сприймання і пам’яті. Можна провести такі види самостійної роботи:

складання за малюнком оповідання;

створення малюнків, аплікацій;

розфарбовування предметів;

розглядання наочності (рослин, тварин, об’єктів неживої природи);

розв’язання пізнавальних завдань тощо.

Запропонована робота пройшла експериментальну перевірку в 1 класі й дозволила зробити висновки, що використання в комплексі на уроках визначених методів та прийомів (дидактичних ігор, інтерактивних технологій навчання, пізнавальних та нестандартних завдань) є ефективним засобом формування пізнавальних інтересів першокласників. Крім цього, спостерігався позитивний вплив на рівень мовлення та мовленнєвої культури учнів, творче самовираження як головної форми діяльності (розповіді учнів стали більш змістовними, поширеними, логічними), на створення сприятливого психологічного мікроклімату в класі та покращення успішності молодших школярів із курсу “Я і Україна”.

Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити доцільність використання дидактичних ігор, інтерактивних технологій навчання, пізнавальних та нестандартних завдань у процесі формування пізнавальних інтересів першокласників. Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації навчального процесу.

Найвиразніший показник предметної спрямованості та характеру пізнавальної активності та пізнавальних інтересів учнів шестилітнього віку, як стверджують дослідники, - їхні запитання. Вони є своєрідною „потаємною лабораторією процесу пізнання"; аналізуючи їх, можна встановити внутрішні імпульси пізнавальної діяльності дітей, що вони готові сприймати, як ставляться до певної пізнавальної інформації, чого досягли дорослі в їх розвитку [5]. Розглядаючи з цієї точки зору запитання дітей, вчені (Н. Бібік, Н. Морозова, А. Макарова, А. Кондратюк) вичленили серед них:

непродуктивні запитання (на розпізнавання, уточнюючі);

продуктивні запитання (оцінні, на з’ясування функцій предметів, встановлення зв’язків у навколишньому середовищі).

На основі цієї класифікації запитань ми проводили педагогічні спостереження, індивідуальні бесіди з учнями перших класів у процесі експериментального дослідження. Їх метою було визначити характер запитань, що переважають в учнів експериментального та контрольного класів, та рівні сформованості у них пізнавальних інтересів, і тим самим встановити, як впливає сукупність визначених нами методів і прийомів на ефективність формування пізнавальних інтересів у першокласників.

Дані, отримані впродовж педагогічного спостереження, показали, що найбільша кількість запитань шестилітніх учнів - на розпізнавання („Що це? Чому так називається? ”), що підтверджує відзначений у ряді досліджень дитячий „голод фактів”. Такі запитання - орієнтування на нове, незвичне: „Що таке фарфор? Чиє це дупло? Що таке рій? У що вдягнений космонавт? ” та ін. У дослідженнях вчених зазначається, що подібні запитання виникають, як правило, без всякого стимулювання, імпульсивно; їх адресати - всі діти без винятку. Таким чином, запитання на розпізнавання - найхарактерніші для дітей шестилітнього віку.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Рекомендуємо почитати:

Електромагнітна індукція. Досліди Фарадея
Мета уроку: познайомити учнів із явищем електромагнітної індукції; показати значення цього явища для фізики й техніки;формувати вміння розв’язувати задачі. Тип уроку: урок вивчення нового м ...

Логічні вправи
1. Яка з даних фігур “зайва” (відрізняється від решти)? Чим вона відрізняється? (Відповідь: третя фігура “зайва”. Вона має 3 сторони, 3 кути, а решта мають по 4 вказані елементи) 2. Чим від ...

Використання творів народного мистецтва у навчальному процесі
Одним з найяскравіших видів мистецтва, які здавна поширені в Україні, є декоративний розпис. Чимало видатних майстрів українського декоративного розпису здобули своєю працею світову славу. ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net