Методи і прийоми формування пізнавальних інтересів у першокласників

Нова педагогіка » Формування пізнавальних інтересів першокласників на уроках "Я і Україна" » Методи і прийоми формування пізнавальних інтересів у першокласників

Сторінка 1

На основі аналізу теоретичних основ процесу формування пізнавальних інтересів в учнів 1 класу та практики роботи сучасної початкової школи ми виявили можливості вдосконалити цей процес. Враховуючи об’єктивну сутність поняття „пізнавальний інтерес" і зважаючи на вікові особливості дітей шестирічного віку, ми визначили методи і прийоми, які, на нашу думку, забезпечать ефективність процесу формування пізнавальних інтересів першокласників на уроках „Я і Україна".

У педагогічній літературі, знаходимо немало підтверджень фактам, що ефективність формування пізнавальних інтересів учнів залежить від зовнішніх умов і причин, які мають для учнів значення об’єктивних факторів: ”Як сонце всьому живому, так і розвитку мотивації навчання потрібні середовище, що стимулює, і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів”.

Саме мотивовані ситуації, спеціальні прийоми, які прямо орієнтовані на стимулювання інтересу учнів, усунення негативних факторів у навчанні деколи діють сильніше, ніж множини об’єктивно цінних впливів.

Дослідниками, вчителями-практиками зафіксовано немало таких прийомів, які сприяють активному пізнавальному орієнтуванню учнів, підтримують і поглиблюють їхні інтереси до пізнання, створюють “внутрішнє середовище” для цілеспрямованого впливу. Це ситуації зв’язку з життєвим досвідом дітей, моральних переживань, участь у суб’єктивно привабливій діяльності (грі, драматизації, дослідженні тощо).

Діалектика навчального процесу така, що слабкі внутрішні ресурси є наслідком зовнішньої організації, і навпаки. Тому доцільно розглядати їх у єдності, взаємозумовленості.

Мотивація пізнавальної діяльності, і, як результат, поява пізнавального інтересу - складний процес, який розвивається в перспективі часу. Як показує аналіз психолого-педагогічної літератури, всім відомим методикам формування мотивації властивий індивідуально-особистісний ефект, що часто суперечить груповим формам організації навчання і завжди потребує співвіднесення цілей, ситуацій навчання та способів його організації.

Одним із важливих показників методики, орієнтованої на формування пізнавальних інтересів, є швидкість включення дитини в навчальну діяльність, ступінь стійкості інтересу до неї і наполегливості в досягненні результату праці.

Це означає орієнтацію педагога в загальних вимогах до структури, темпу і ритму навчальної діяльності, вибору та поєднання методів і прийомів навчання, які забезпечують активність і різноманітність форм сприймання. До них належать:

дидактичні ігри;

інтерактивні технології;

постановка і розв’язання пізнавальних та нестандартних завдань.

Все це допоможе на уроках „Я і Україна" заохотити дітей до навчання і утворити у них хоча б елементарний запас знань.

Для того щоб перевірити ефективність використання цих методів і прийомів формування пізнавальних інтересів першокласників під час вивчення курсу „Я і Україна" ми вдалися до формувального експерименту.

Формувальний експеримент проводився впродовж 2007-2008 н. р. на базі першого класу Ценівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Козівського району Тернопільської області. Експериментальним навчанням було охоплено 24 учні. Відповідна кількість учнів контрольного класу - 25 учнів першого класу НВК „Школа-дитячий садок" № 32 м. Тернополя - була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною та традиційною методиками організації навчального процесу. Експериментальний і контрольний класи ми підібрали приблизно з однаковим складом учнів як за навчальними можливостями, так і за ставленням до навчання.

До спеціальних методів, які стимулюють пізнавальний інтерес відносять дидактичну гру, яка спирається на створення у навчальному процесі ігрових ситуацій. У них містяться такі елементи діяльності: ігрове завдання, ігрові мотиви, навчальне вирішення завдання. На відміну від прямої постановки проблеми, як це проходить на уроці, у грі вона виникає як ігрова проблема самої дитини, а способи її вирішення є навчальними.

Оскільки однією з актуальних вікових потреб учнів 1 класу є прагнення до пізнання дійсності і виявлення власної активності у формі гри, то ми вважали за доцільне посилити увагу до педагогічної організації ігрової діяльності дітей цієї вікової групи. Гра може зробити дитяче шкільне життя цікавим, радісним, емоційним, плідним, а навчально-виховну роботу - творчою, цікавою, ефективною. Тому, на нашу думку, в 1 класі ігрова діяльність та ігрові ситуації повинні широко використовуватися у навчально-виховному процесі, забезпечуючи ефективне формування пізнавальних інтересів, виховання, навчання й розвиток молодших школярів. Гра переслідує дві цілі: навчальну та ігрову. Важливо, щоб ігрове завдання збігалося з навчальною метою.

На уроках „Я і Україна" в експериментальному класі ми використовували такі дидактичні ігри, організація яких не потребує від вчителя багато часу на приготування відповідного обладнання, а від учнів - запам’ятовування громіздких правил. Перевагу ми віддавати тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Розвиток ідей трудового виховання в працях К.Д. Ушинського
Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей. Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріаль ...

Принципи і методи використання народної педагогіки у початкових класах на уроках математики
Школа - духовна колиска народу. Чим більше піклування про свою колиску виявляє народ, тим блискучіше його майбутнє - писав Василь Сухомлинський. Сьогодні, коли ми знову повертаємось до надб ...

Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосе ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2017 - All Rights Reserved - www.edudirect.net