Пізнавальний інтерес, його структура і особливості дослідження

Нова педагогіка » Пізнавальний інтерес, його структура і особливості дослідження

Сторінка 7

Третя група особливостей торкається способу життя, що виникає під впливом інтересу до тієї чи іншої діяльності: поведінки і видів занять у вільний від школи час, відвідування гуртків, секцій тощо. Таким чином, пізнавальний інтерес як мотив, як важлива особистісна характеристика пронизує всю поведінку дитини. Тому важливим є вміння вчителя розвивати і формувати в учнів початкових класів пізнавальний інтерес.

Г.І.Щукіна виділяє показники, за якими можна визначити наявність пізнавального інтересу:

1. Прояви, що характеризують мислительну активність учнів.

а) запитання учнів як результат активного і глибокого пізнавального процесу;

б) прагнення учнів за власним бажанням, без вказівок і вимог вчителя брати участь в обговоренні запитання, доповнити і виправити відповіді товаришів (підняті руки, кількість і характер відповідей учнів);

в) зосередженість уваги;

г) характер процесу діяльності: готовність до дії або байдужість до завдання; рівень виконання пізнавального завдання (самостійно, за зразком, шляхом списування з дошки готового розв'язку); ставлення до процесу своєї діяльності (уважний чи ні, байдужий чи зацікавлений .).

2. Емоційні прояви:

а) мовні реакції (висловлювання типу: "О, це так!"), обмін думками з сусідом по парті;

б) особливі емоційні наслідки - тиша, що вказує на схвильованість, цікавість, що викликані судженнями, думками;

в) адекватні реакції на те, що відбувається в класі (сміх - як результат гумору).

3. Вибіркова спрямованість читацьких інтересів учнів та їх участь в різних формах і видах позакласної роботи (КВК, вечори, предметний гурток), виконанню індивідуальних завдань і характер використання ними вільного часу.

Для активізації навчання необхідне глибоке розуміння вчителем можливостей тих чи інших засобів збудження активності школярів, точне врахування рівнів розвитку учнів окремого класу, щоб правильно визначити співвідношення між репродуктивною і пошуковою діяльністю.

Однією з умов ефективності навчання є сформованість у школярів умінь самостійно здійснювати пізнавальну діяльність. Особливе значення мають ті з них, які забезпечують процес ефективного навчання. Це уміння: планувати діяльність, організовувати виконання плану, здійснювати самоконтроль, виділяти головну думку, порівнювати, узагальнювати, конкретизувати, класифікувати, визначати і пояснювати причинно-наслідкові зв'язки.

Багато вчених, які розглядали розвиток пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання молодших школярів вказують на важливу роль оцінки.

Про вплив оцінки на навчальну активність школярів йдеться у багатьох працях В.О.Сухомлинського, Ш.О.Амонашвілі та ін. Психологи, педагоги і вчителі - майстри одностайні у тому, що оцінка - бал - лише один із засобів мотивації; вона не має витісняти більш важливих і довготривалих стимулів активного і сумлінного учіння. У цьому переконує нас і О.Я.Савченко.

У початкових класах має домінувати оцінка у вигляді мотивованого оцінного судження, що дає учневі змогу усвідомити, як саме він впорався з роботою, що вийшло добре, у чому помилка, як її краще виправити. Цю змістовну оцінку вчитель висловлює так, щоб дитина не втратила стимулу до праці.

З першого класу доцільно розвивати інтерес до процесу навчання, заохочувати щонайменші прагнення до самовдосконалення. О.Я.Савченко вважає помилковим використання матеріальних замінників оцінок - усіляких рибок, зірочок, паперових прапорців тощо. По суті, вони є миттєвими стимулами, "добре виконав - щось одержав". Це у свідомості дитини перетворює навчання на гонитву за відмінними оцінками. Не слід також привчати дітей до одноманітного заохочення: "Молодець!", "Чудова робота". Такі вислови мають короткочасний емоційний вплив і не замінять розгорнутих оцінних суджень про те, що добре, а над чим ще треба попрацювати. Крім того, клас швидко звикає, що вчитель хвалить всіх однаково, а отже, похвала з часом втрачає стимулююче значення. Треба поступово привчати дітей оцінювати не стільки своє ставлення до роботи ("Я дуже старався", "Я довго вчив"), а й кінцевий результат.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Образотворчі засоби та художня манера живопису К. Білокур
Ім'я Катерини Василівни Білокур, самобутньої художниці з народу, яка в своїх чудових полотнах втілила невмирущу красу живописної української природи, її неосяжні степові далі, лани, щедрі д ...

Аналіз програми з розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 – 6 класах
Трудове навчання – загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній ...

Особливості поліпшення ефективності якості лекції
Під особливостями будь-якого процесу або явища розуміють позитивні або негативні характеристики впливу на їхню якість. У навчанні особливостями прийнято вважати ті характеристики компоненті ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net