Пізнавальний інтерес, його структура і особливості дослідження

Нова педагогіка » Пізнавальний інтерес, його структура і особливості дослідження

Сторінка 6

Звичайно, діти повинні бути дисципліновані, виховувати у собі силу волі й почуття обов'язку. Але розраховувати на свідоме ставлення дітей до навчальних обов'язків як на готовий ґрунт для тривалої і складної навчальної праці було б помилково. У дитини менше, ніж у дорослих, розвинута воля і свідомість. У неї надто туманна уява про солодкі плоди навчання. У неї надто слабо розвинуті довільна увага і пам'ять, необхідні для того, щоб вчитись, якщо навчання не захоплює саме по собі. Природа відпустила дитині набагато менше працездатності, ніж вимагає школа.

Якщо,все-таки,уявити собі таку чудо-дитину, яка виконує і виучує все, що від неї вимагається, добросовісно, але без захоплення, то ми матимемо справу з сумним явищем у школі - з формальними знаннями. "Вимучене", з почуття обов'язку навчання, не наповнене пізнавальним інтересом, перешкоджає становленню особистості людини, утруднює її вихід у самостійне життя. У дитини, якій школа не прищепила любов до розумової праці, не виникає бажання поглиблювати свої знання, не розвивається любов до інтелектуального напруження, її життя не буде забарвлене радістю пізнання. І хто знає, якими шляхами поведе школяра його природна підліткова активність, якщо вона не буде спрямована ніякими розумовими інтересами, якщо вона не стане основою для вивчення програмового матеріалу в початкових класах.

Таким чином, питання про розвиток пізнавального інтересу - це одночасно питання про виховання особистості людини, її духовного світу. Провідним видом діяльності молодших школярів є учіння, тому необхідно шукати можливості підвищення їхньої активності у цьому процесі, що сприятиме не тільки поліпшенню якості загальноосвітньої підготовки учнів, а й формуванню активної особистості. Навчання справедливо розглядається передовими дидактами як один із видів пізнання. Активність школярів у навчанні формується у процесі їх пізнавальної діяльності, характеризується прагненням до пізнання, розумовим напруженням і виявленням морально-вольових якостей учнів і в той же час сама активність впливає на якість діяльності. Вона вимагає такої постановки процесу навчання, що сприяла б вихованню ініціативності і самостійності в учнів, міцному і глибокому засвоєнню ними знань, виробленню необхідних умінь і навичок. Тобто активність у навчанні повинна викликати пізнавальну активність школярів.

Повноцінна і різноманітна пізнавальна діяльність школярів, яка є результатом і умовою успішного навчання, формується лише тоді, коли учні розуміють цілі навчання, усвідомлюють значення того, що вивчається, виявляють інтерес до процесу і результату учіння. Психологічні дослідження свідчать, що усвідомлена мета досягається людиною активніше, швидше, а результат при цьому стає вищим і якіснішим. Тому педагог повинен знайти такі способи керівництва навчальним процесом, які б постійно стимулювали активність, пробуджували і розвивали пізнавальний інтерес школярів, виховували в них допитливість, прищеплювали творчий підхід до того, що вивчається, і таким чином сприяли розвитку пізнавальних сил учнів, готували їх до самоосвіти.

Зокрема, Н.Г.Морозова досліджує наявність інтересу до навчання в різних сферах поведінки учня.

Перша група показників позитивного ставлення до шкільного навчання проявляється у поведінці дитини на уроці. До них відносяться наступні внутрішні ознаки: активне включення у навчальну діяльність, жагуче сприймання пізнавального матеріалу, велика зосередженість на матеріалі, що зацікавив, відсутність відволікань, перевага довільної уваги, виникнення запитань у процесі навчальної діяльності, бажаная як можна довше займатися даним предметом і небажання припинити заняття, співучасть у ході викладання матеріалу на уроці, співпереживання, що проявляється у запитаннях до вчителя. Зовнішніми ознаками позитивного ставлення учнів є: пожвавлення дітей, поява радості на обличчях, блиск широко відкритих очей, напруженість і спрямованість вперед, щоб краще бачити і чути тощо.

Друга група особливостей поведінки і діяльності учнів, що характеризують їх інтерес, проявляється поза уроком: після уроку учні не йдуть, а оточують учителя, задаючи запитання або висловлюючи власні судження з проблеми, що цікавить; добровільний вибір учнями завдань для самостійної роботи, читання додаткової літератури тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Система ситуативних завдань на уроках розвитку зв’язного мовлення
Серед пріоритетних методичних засобів формування мовленнєвих і комунікативних умінь на уроках української мови чільне місце належить ситуативним завданням, які повністю відповідають меті і ...

Інноваційно-освітня діяльність педагога в галузі організації образотворчої діяльності дітей
Освіта в умовах сучасного динамічного суспільства вимагає постійної творчої активності всіх учасників педагогічного процесу. Особливо зростає значення творчої ініціативи педагогів у пошуку ...

Структура тестових завдань
Тестова ситуація може подаватись вербальними (текст) і невербальними, наочними (малюнки, схема, таблиця) засобами. Очікувана відповідь тестованого може бути вербальною або невербальною (з в ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net