Шляхи удосконалення монологічного мовлення учнів 5-9 класів

Завдання першого етапу полягає в тому, щоб навчити учнів об’єднувати зразки мовлення рівня фрази в одну понадфразову єдність.

Кожен учень вимовляє одну фразу. Будь-які фрази вважаються правильними, якщо вони відповідають темі і грамотно оформленні у мовному відношенні. Вже на цьому етапі враховується самостійність висловлювання: вчитель лише називає тему, визначає загальний напрям думки, а вибір конкретного змісту залишається вільним.

На другому етапі учні вчаться самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих.

Провідне завдання третього етапу – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в такому обсязі, який передбачено програмою. Цей етап характеризується розвитком умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій, про які висловлюється учень; формулювати критичну оцінку і доводити правильність будь-якого факту; включати до свого мовлення елементи розмірковування, аргументації. Одночасно повинно відбуватися збільшення обсягу висловлювання. Учні мають заздалегідь засвоїти ряд словосполучень і штампів, характерних для монологічного мовлення.

Завдання на цьому етапі формулюється так, щоб учень не міг обмежитись двома-трьома реченнями. Наприклад, учитель говорить: Якщо ви згідні з таким твердженням, наведіть свої докази (Київ – дуже красиве місто).

Під час виконання таких завдань, учні вчаться розвивати думку, передавати її засобами української мови, доводити правильність своїх тверджень.

Висновки. Отже, навчання монологічного мовлення – це послідовна робота з формування в учнів умінь будувати зв’язне висловлювання українською мовою із застосуванням таких методів і прийомів, які сприяють розвитку розумової діяльності учня. Ефективність удосконалення монологічного мовлення учнів 5–9 класів залежить від доцільного вибору й застосування різних лінгводидактичних методів і прийомів, їх особливостей і класифікаційних підходів, оскільки класифікація дає цілісне уявлення про комплекс методів і має не лише теоретичне, а й безпосереднє практичне значення. Монологічне мовлення характеризується певними комунікативними, психологічними і мовними особливостями, які педагог має враховувати у процесі навчання цього виду мовленнєвої діяльності.

Теоретико-практичне вивчення порушеної в статті проблеми окреслює перспективи подальших досліджень, зокрема визначення критеріїв відбору методів навчання, що сприятиме удосконаленню монологічного мовлення учнів основної школи.

Размещено на Allbest.ru

Рекомендуємо почитати:

Аналіз функціональної структури діяльності спеціаліста з ветеринарної медицини
До майбутнього спеціаліста з ветеринарної медицини висуваються наступні вимоги: - визначати перелік та готувати обладнання і реактиви для проведення необхідних лабораторних досліджень; - ко ...

Розвиток сенсорних здібностей
Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її сприймання і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, положення у просторі. З розвитком сенсорики у дитин ...

Стипендії Німеччини
Через те, що навчання у ВНЗ Німеччини безкоштовне, самі вони, як правило, жодних стипендій не дають. Проте низку стипендіальних програм для студентів, випускників ВНЗ й аспірантів з України ...