Рекомендації щодо удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи

Нова педагогіка » Здоров’язберігаючий компонент у змісті і структурі підручників для початкової школи » Рекомендації щодо удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи

Сторінка 2

Успішне формування культури здоров’я школяра можна здійснювати лише за умови оптимального програмово-змістового блоку моделі культури здоров’я особистості. При визначенні структури й змістовного наповнення цього блоку ми виходили, насамперед, із сутності поняття здоров’я, розглядали людину і її здоров’я як систему. При цьому доцільно розрізняти три аспекти змістової сторони культури здоров’я особистості – духовний, психічний і фізичний, де перший відіграє роль системоутворюючої домінанти. Набуваючи й засвоюючи знання з фізичного виховання, валеології й безпеки життєдіяльності, молодший школяр може формувати, зберігати й зміцнювати своє здоров’я з урахуванням вікових, статевих та інших чинників.

2. Потребнісно-мотиваційний блок включає такий суб’єктивний чинник як мотиви, що охоплюють прагнення, потреби й інтереси молодшого школяра. У ролі стимулу формування культури здоров’я школяра можуть виступати зовнішні обставини, але провідне значення тут мають мотиви, такі як любов до людей, радість пізнання, бажання бути щасливим, участь у творчості, прагнення бути здоровим, фізично дужим і гарним тощо.

3. Діяльнісно-практичний блок можна вважати найбільш значущим з позиції системного підходу до формування культури здоров’я молодшого школяра. Відомо, що у процесі навчальної діяльності школярів здійснюється засвоєння знань, розвиток основних фізичних умінь і навичок, фізичних якостей, розвивається його ціннісне ставлення до світу, формуються, інтегруються й виявляються різноманітні якості особистості. Культура здоров’я набуває свого змісту відповідно до результатів практичної фізкультурної діяльності школярів.

Багатство й глибина особистості школяра, який володіє високим рівнем культури здоров’я, визначається тим, що він може, використовуючи сучасні методи теорії і практики фізичного виховання, прийоми, засоби оздоровлення, розробити дійову індивідуальну оздоровчу систему. Така особистість має можливість інтерпретувати, своєчасно коректувати зміст індивідуальної оздоровчої системи протягом усього життя.

Культура здоров’я школяра виражається у глибині й системності знань, рівні сформованості гуманістичних ціннісних орієнтацій, розвиненості різних типів мислення, розумінні виховних можливостей національних культуpно-істоpичних традицій, активності оздоровчої діяльності, виявленні творчої ініціативи, в емоційно-ціннісному ставленні до навчання й майбутньої професії, здатності до спілкування з валеологічної тематики, умінні розробляти індивідуальну оздоровчу систему й вести здоровий спосіб життя.

Для підвищення здоров’язберігаючої ролі підручника доцільно добирати тексти, у яких оздоровчі явища представлені в діалектичному розвитку, звертати увагу на чинники, що забезпечують такий розвиток.

Виходячи з того, що основними методами накопичення знань з курсу «Основи здоров’я» є безпосередні спостереження дітей, практичні роботи та дослідницьку діяльність, основна роль підручника повинна реалізуватися у систематизації знань, навчанні школярів зв'язувати окремі факти в ціле, розкривати їх у взаємозв'язках і взаємозалежностях, тобто реалізувати в єдності змістовий і процесуальний компоненти навчання.

Здоров’я людини – один із найважливіших показників економічного, соціального і морального благополуччя суспільства. Водночас сучасні соціально-економічні та екологічні кризи в країні зумовили значне погіршення здоров’я населення, особливо дітей. Відзначається необхідність збереження і зміцнення фізичного, психічного, соціального та морального здоров’я школярів, формування у них умінь і навичок здорового способу життя. Основним завданням сучасної школи стає виховання компетентної особистості, яка не тільки володіє знаннями, а й уміє застосовувати їх у житті, діяти адекватно у відповідних ситуаціях, адаптуватися до складних соціальних умов, долати життєві труднощі, підтримувати своє здоров’я на належному рівні, надавати опір негативним впливам.

Від ставлення людини до свого здоров’я багато в чому залежить його збереження і зміцнення. Навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я – одна з найважливіших проблем сучасної школи. Результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров’я як інтегративна якість особистості і показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок, формування, відтворення та зміцнення здоров’я і характеризується високим рівнем культури поведінки стосовно власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

Ефективність формування здорового способу життя прямо пов’язана з активним залученням учнів до здоров’язберігаючого навчального процесу, формуванням у них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я. Особливого значення в процесі формування здорового способу життя молодших школярів набувають систематичність, безперервність та послідовність їх навчання і виховання, які дають можливість поступово ускладнювати та проводити оздоровчу роботу з ними.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Модель становлення навчальної успішності
Для вивчення формування внутрішньо функціональної структури психологічних чинників навчальної успішності молодших школярів був здійснений аналіз пізнавальної сфери молодших школярів. Як рез ...

Повість "Перехресні стежки". Особливості композиції, сюжету
Творчість Івана Яковича Франка (1856 – 1916) – вершинний здобуток української реалістичної літератури кінця XIX – початку ХХ століття. І. Франко залишив неперебутній слід у мистецькій та су ...

Педагогічна вимога
Педагогічна вимога — педагогічний вплив на свідомість учнів та студентів з метою спонукати їх до позитивної діяльності або гальмування негативних дій і вчинків. На думку А. Макаренка, без щ ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net