Рекомендації щодо удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи

Нова педагогіка » Здоров’язберігаючий компонент у змісті і структурі підручників для початкової школи » Рекомендації щодо удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи

Сторінка 1

Узагальнення напрацьованого дає нам змогу розробити рекомендації, спрямовані на удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи.

Насамперед у процесі реалізації здоров’язберігаючої функції сучасного підручника слід враховувати, що між рівнем валеологічної, фізкультурної освіти та фізичного виховання школярів і станом їх здоров’я існує прямий і глибокий зв’язок. Тому поряд із репродуктивними запитаннями і завданнями слід передбачити проблемні завдання, які б спонукали молодших школярів впроваджувати здобуті знання у власну оздоровчу практику.

Також учні на доступному рівні повинні усвідомити, що здоров’я особистості – це інтегративна характеристика якості духовного, психічного та фізичного розвитку індивіда, яка забезпечує його повноцінну участь у різноманітних сферах соціального життя й діяльності як суб’єкта праці, пізнання, спілкування й творчості. Тому у структурі і змісті підручників необхідно передбачити завдання, які б не дублювали існуючу дисципліну «Фізичне виховання», а формували у молодших школярів уміння і навички самостійно піклуватися про своє здоров’я.

В основу сучасних поглядів на культуру здоров’я особистості молодшого школяра доцільно покласти ідею, відповідно до якої навчальні предмети фізичне виховання, валеологія, безпека життєдіяльності функціонують як соціально необхідне змістове ціле, що забезпечує освіту й виховання здорової особистості. Загалом особистість учня з гуманістичними ціннісними орієнтаціями повинна виступати результатом здійснення фізкультурної, валеологічної й культурологічної освіти й виховання в школі. У змістовому наповненні цього компонента культури здоров’я школяра великого значення набуває оволодіння національними традиціями фізичного й валеологічного виховання. Пpоникнення в духовну скарбницю народної медицини, фізичного виховання і спорту має значний інтерес для вивчення не тільки національних, але й світових оздоровчих систем. Це може стати основою для формування національної самосвідомості й розвинути здатність школярів до участі в діалозі різноманітних оздоровчих культур. Важливо також, що теоретичний компонент знань школярів про культуру здоров’я повинен бути особистісно орієнтованим і забарвленим емоційно-ціннісним ставленням їх до всього комплексу культурологічних та валеологічних проблем.

Існуючій системі навчальних текстів, вправ і завдань, представлених у підручниках з курсу «Основи здоров’я», притаманна широка зорієнтованість, тобто спрямованість на формування максимально широкої системи знань і практичних умінь зі всіх напрямків, які тим чи іншим чином пов’язані із здоров’ям. Тут і валеологічні, і медичні, і соціальні, і психологічні знання, а також знання з безпеки життєдіяльності, які за обсягом займають більшу частину підручників. На нашу думку, це означає недооцінку власне здоров’я-зберігаючого компонента і переоцінку змісту безпеки життєдіяльності. Тому слід збільшити кількість завдань на формування поняття здоров’я.

Також слід відмітити недооцінювання колективного чинника в реалізації навчальних вправ і завдань. Підручники перенасичені особистіс-ним компонентом, натомість майже зовсім немає завдань для групової роботи. Внаслідок школярі не вміють встановлювати зв’язки між знаннями з питань здоров’я та знаннями загальноосвітніх предметів, що не сприяє ефективному формуванню їх валеологічної освіченості.

Основні напрями розвитку системи формування культури здоров’я молодших школярів повинні визначатися посиленням аксіологічного підходу у навчально-виховному процесі. Це означає, що необхідно збільшити кількість навчальних текстів власне оздоровчого спрямування, яких у підручниках набагато менше, аніж предметно чи інструментально орієнтованих. Також процесуальний компонент підручників доцільно доповнити відповідними завданнями і вправами.

У розробці змістового компонента підручників з курсу «Основи здоров’я» доцільно згрупувати усі навчальні тексти відповідно до концептуальної моделі культури здоров’я особистості, яка інтегрує засади фізкультурної, валеологічної, культурологічної, аксіологічної, педагогічної освіти й виховання та навчання з питань безпеки життєдіяльності. На нашу думку, у структурі культури здоров’я школяра доцільно виділити три блоки, на основі яких здійснити групування усіх навчальних текстів, вправ і завдань:

1. Програмово-змістовний блок – характеризує всі види знань і уявлень школярів, що відбивають об’єктивні явища у процесі фізичного виховання й валеологічної діяльності. Вони включають підготовку учнів до розробки, аналізу й виконання індивідуальної оздоровчої системи на основі знання валеологічних закономірностей і процесів фізичного розвитку, добору індивідуальних оздоровчих технологій відповідно до вікових, статевих особливостей тощо.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Система педагогічних наук. Взаємозв’язок педагогіки з філософією, психологією, соціологією, етнопедагогікою та іншими науками
Між предметні зв’язки педагогіки – зв’язки педагогіки з іншими науками, що дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища, процеси. Філософія, соціологія, естетика допомагають педагогі ...

Методика використання віршів та музикальних фрагментів у процесі навчання англійської мови
Важливим джерелом комунікативної компетенції є вивчення пісень різних епох та різного жанру. Наприклад, можна порівняти яку-небудь пісню післявоєнного періоду і пісню 90-х років і провести ...

Форми, методи, засоби формування патріотичних почуттів молодших школярів
Слово “технологія” (від грецької techne – мистецтво, майстерність; logos – наука) “у виробничому процесі означає систему запропонованих наукою засобів, способів і алгоритмів, застосування я ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net