Здоров’язберігаюча функція початкової освіти як науковий пріоритет

Нова педагогіка » Здоров’язберігаючий компонент у змісті і структурі підручників для початкової школи » Здоров’язберігаюча функція початкової освіти як науковий пріоритет

Сторінка 5

життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю;

життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю;

життєві навички, що сприяють духовному і психічному здоров’ю [8].

У процесі здобуття життєвих навичок основний акцент робиться не на абстрактні знання, а на головні детермінанти поведінки: установки, мотивації, опорні знання, уміння і практичні навички.

Між уміннями і навичками існує тісний взаємозв’язок. Уміння – це готовність до свідомих і точних дій, а навички – автоматизована ланка цієї діяльності. Елементи умінь часто переходять у навички. Навички – невід’ємна складова всіх видів навчальної діяльності.

Уміння та навички – різні сторони однієї діяльності. Вони тісно пов’язані між собою, взаємодоповнюють та забезпечують її результат. Для вміння характерні такі ознаки як повільне виконання дій, можливість помилкових дій, необхідність у довільній увазі людини, свідомий самоконтроль. Успіх у формування умінь залежить від знання результату виконання кожного виду навчальних вправ, від розуміння учнем суті своєї помилки.

Навички є необхідним компонентом уміння – здатності людини щось робити, яка, у свою чергу, ґрунтується на знаннях, досвіді та навичках. Специфічним методом формування навичок є вправи.

Теоретичний аналіз змісту понять «уміння» і «навички» дає підставу визначити уміння здорового способу життя як засвоєні людиною на особистому досвіді способи або здатність виконання оздоровчих дій, а навички здорового способу життя – це дії, що сформовані шляхом повторення в процесі оздоровчої діяльності та становлять автоматизовані компоненти свідомої валеологічної поведінки. «Уміння і навички здорового способу життя, - відзначає С.Свириденко, - дають змогу людині упродовж життя підтримувати своє здоров’я на належному рівні, протистояти негативними впливам, небезпечним для здоров’я, приймати правильні рішення щодо власного способу життя».

Визначають декілька підходів до групування ключових умінь і навичок, спрямованих на збереження здоров’я особистості. Більшість з них взаємозумовлені та становлять основу здорового розвитку дитини, допомагають запобігти ризику та успішно вирішувати повсякденні проблеми, пов’язані із збереженням фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я .

Навчання і закріплення життєвих навичок сприяє здоров’ю, соціальній адаптації та позитивній поведінці учнів.

За змістом уміння можна поділити на інтелектуальні (здатність висловлювати свої думки, аналізувати ситуації й приймати правильне рішення щодо їх вирішення); технічні (уміння виконувати фізичні вправи, вести «Щоденник здоров’я» тощо); практичні (надавати першу медичну само- і взаємодопомогу, визначати індивідуальний рівень здоров’я та ін.).

За ступенем складності можна виокремити вміння просте і складне. Складні уміння формуються на основі знань, простих умінь і навичок і надають можливість учневі творчо застосовувати знання і навички у певному виді діяльності відповідно до обставин.

Оволодіння уміннями і навичками відбувається у процесі різно-манітної діяльності вихованців. Систематичне і цілеспрямоване тренування учнів забезпечує перетворення знань на навички. Практичне застосування знань та навичок у навчально-виховному процесі забезпечує їх перетворення на складні уміння.

Фізичному здоров’ю сприяють такі вміння і навички, як:

- фізкультурно-оздоровчі (рухова активність, формування правильної постави, виконання вправ для попередження захворювань, використання народних засобів оздоровлення, самодіагностика стану здоров’я);

- санітарно-гігієнічні (догляд за тілом та особистими речами, виконання режиму навчання і відпочинку, загартування, дотримання чистоти в приміщенні тощо);

- культури харчування (дотримання режиму харчування, уміння складати раціон, враховуючи реальні можливості та корисність їжі для здоров’я, уміння визначати якість продуктів, правильно їх зберігати та споживати тощо.

Уміння і навички здорового способу життя формуються в молодших школярів як у навчальний, так і в позанавчальний час.

Зазвичай, у навчальний час цей процес реалізується через зміст шкільних навчальних дисциплін, насамперед з фізичного виховання, основ здоров’я, природознавства, а також читання, математики, інших предметів. На уроках з цих дисциплін учні отримують знання про здоров’я, здоровий спосіб життя, шляхи та засоби гармонійної взаємодії з навколишнім світом, іншими людьми.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Основні закономірності процесу виховання
Організований виховний процес має свої закономірності. Закономірності виховання - стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі icтoтнi зв'язки у вихованні, реалізація яких сприяє забезпеченню еф ...

Соціально-педагогічні технології роботи з різними соціальними групами
Українським державним центром соціальних служб для молоді розроблена і впроваджена програма роботи з молодою сім'єю. Завдання цієї програми - практичне розв'язання питань стабілізації молод ...

Роль і місце гуртка образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах
Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організова­на в позаурочний час педагогічним колективом школи. Спрямована вон ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net