Класифікація методів навчання

Метод навчання є досить складним утворенням, має багато сторін, за кожною з яких методи можна групувати в системи. На цій підставі створюються класифікації методів. Класифікація методів навчання - це впорядкована за певною ознакою їх система. Дидактами розроблено десятки класифікацій методів навчання. Учителю потрібні лише ті, які погоджуються з практикою навчання і слугують основою для її ефективності.

Процес навчання є триєдиним, надзвичайно рухливим процесом. Для того, щоб відображати цю багатогранність і динамізм, ураховувати зміни, які постійно відбуваються в практиці застосування методів, не можна класифікувати методи єдино і незмінно. Цілісний навчальний процес у сучасній школі здійснюється за допомогою цілого ряду класифікацій, які в єдності відображають завдання і зміст дидактичних методів. При цьому кожна класифікація методів ґрунтується на одній або кількох істотних ознаках, проте всі класифікації зводяться до системи.

Методологія цілісного підходу до взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів у навчанні передбачає виділення методів навчання у великі групи:

- методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності;

- методи стимулювання і мотивації учіння;

- методи контролю і самоконтролю у навчанні;

- бінарні методи навчання.

Усвідомлення вчителем суті й особливостей цілісної класифікації методів дозволить йому здійснити цілісну процедуру їх вибору.

Методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності:

Перша підгрупа - методи навчання за джерелом передачі і сприймання інформації. У класифікації виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з книгою, відеометод.

Друга підгрупа - за логікою передачі і сприймання навчальної інформації методи поділяються на індуктивні та дедуктивні.

Третя підгрупа - класифікація методів за рівнем самостійності (напруженості) пізнавальної діяльності. Методи: репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

Четверта підгрупа - за ступенем керівництва навчальною роботою. Методи поділяються на два види: навчальна робота під керівництвом учителя та самостійна робота учнів.

Методи стимулювання і мотивації учіння:

Перша підгрупа - методи стимулювання інтересу до навчання.

Друга підгрупа - методи стимулювання обов'язку і відповідальності: роз'яснення значимості учіння, пред'явлення навчальних вимог, заохочення й осудження в учінні.

Методи контролю і самоконтролю в навчанні:

Головною функцією цих методів є контрольно-регулювальна. Це означає, що контроль не повинен відокремлюватися від навчального процесу, а бути компонентом, який виконує навчальні, виховні, розвиваючі, спонукальні функції. Залежно від організації контрольних зрізів, джерел інформації, способів одержання і обробки даних виокремлюють:

- метод усного контролю;

- метод письмового контролю;

- метод лабораторного контролю;

- метод машинного контролю;

- метод тестового контролю;

- метод самоконтролю.

Бінарні методи навчання:

Класифікація визначає чотири рівні застосовування методів:

- на інформаційному (або догматичному) рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно-інформаційного методу;

- на проблемному (або аналітичному) рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно-проблемного методу;

- на евристичному (пошуковому) рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно-евристичного методу;

- на дослідницькому рівні словесна форма набуває характеру словесно-дослідницького методу.

Рекомендуємо почитати:

Аналіз різних методів навчання
Серед основних умов, які визначають ефективність викладання-учіння, особливе місце посідають методи навчання, бо вони безпосередньо формують і визначають характер взаємин педагогів і учнів, ...

Спілкування дитини з дорослими і однолітками
У процесі спільної діяльності, інших видів взаємодії люди обмінюються пізнавальною, оцінною інформацією (думками, почуттями, враженнями), що дає їм змогу узгоджено планувати, реалізовувати, ...

Стильові напрямки початку ХХ століття: імпресіонізм, експресіонізм, фонізм
Нове в мистецтві зрідка є наслідком зовнішніх і випадкових стимулів. Якщо такі і визначають, на перший погляд, виникнення тих чи інших течій, то ретроспективний аналіз виявляє їхні глибокі ...