Робота над розкриттям моралі байки, прийоми удосконалення якостей читання у роботі над байкою та заучування напам’ять

Розглянемо, наприклад, роботу над виразністю читання байки "Щука".

Перед читанням пояснюємо учням окремі незрозумілі слова.

Розглянемо кожну із складових частин байки.

На Щуку хтось бомагу в суд подав,

Що буцім би вона такеє виробляла,

Що у ставу ніхто життя не мав:

Того заїла в смерть, другого обідрала.

Слово бо магу вводить в атмосферу іронії: на неї не зважатимуть. Іронічний наліт можна залишити на другому рядку, де підвищенням тону виділяється одне із двох останніх слів. Якщо виділяється перше із них, то друге у вимові зливається з ним:

… такеє виробляла

Строфа закінчується крапкою, але тут краще надати останньому її слову незакінченої інтонації ("другого обідрала…"). Тоді інтонація скаже, що злочинів було більше, аніж ті два, про які згадано в тексті.

Піймали Щуку молодці

Та в каплиці

Гуртом до суду притаскали,

Хоча й мокренькі стали.

Тут учителеві треба бути готовим до того, що учні часто обривають фразу на слові каплиці. Можна запропонувати дітям у такому разі поставити біля цього слова для пам’яті знак загину. Слово мокренькі може звучати з відтінком легкої іронії.

На той раз суддями були:

Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа, -

Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий.

Займенник той підкреслює сама ритміка твору, і з точки зору логіки читання виділення цього слова закономірне. І тому нічого (як часом роблять деякі вчителі, намагаючись "підправити автора") наполягати на перенесенні логічного наголосу на слово раз. Дієслово були вимовляється з такою логічною інтонацією, як об’єднуюче слово перед переліком. Перелік – оформити в тоні безнадійної іронії (мовляв: хіба то суд?). Після слова такий значна пауза. Щоб краще інтонувати це слово, уявіть, що після нього йде: "ну, як би вам сказати…". Слова добрячий та плохий вимовляються так, як вимовляють: "таке щось воно плюгаве, миршаве" (з більш чи менш помітним відтінком огиди).

За стряпчого, як завсіди годиться,

Була приставлена Лисиця…

Іронія, з якою ці рядки вимовляються, покликана викрити хитрість у сумлінні з пихою. Досить уявити собі хитру й чванькувату персону і пригадати, яке враження вона справляє, щоб відчути звучання цитованих рядків.

А чутка у гаю була така,

Що ніби Щука та частенько,

Як тільки зробиться темненько,

Лисиці й шле то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких

Або линів гарненьких…

Тут іронія набуває інших відтінків: від слова частенько і наступних повіває обережною вкрадливістю. Інтонація має викликати в уяві слухача, а отже, попереду у самого читця, живу картину того, як скрадалася "Щука" зі своїми подарунками, боячись поголосу. Перелікові у кінці строфи можна надати відтінку інтонаційної незавершеності, що створюватиме ілюзію продовження (мовляв, і так далі, і тому подібне), хоча в даному разі це і не обов’язково.

Чи справді так було, чи, може хто збрехав

(Хто ворогів не мав!), -

А все таки катюзі,

Як кажуть, буде по заслузі.

Інтонація першого рядка у цій строфі має красномовно говорити, що оповідач хитрує: висловлюючи сумнів словами, він показує тоном, що сам він не сумнівається в тому, що чутка була правдивою. В інтонуванні останніх двох рядків повинно відчуватися: "овва! Як б и не так! Як рак свисне!"

Зійшлися судді, стали розбирать:

Коли і як воно, і що їй присудити?

Як не мудруй, а правди нігде діти.

Кінців не можна поховать…

У перших двох рядках іронія автора загострена проти удаваної поважності та серйозності. У третьому і четвертому – проти підлих хитрувань, які на цей раз виявляються марними.

Недовго думали – рішили

І Щуку на вербі повісити звеліли

Рекомендуємо почитати:

Сценарій виховного заходу „8 березня – міжнародний жіночий день”
1-й ведучий Добрий день дорогі друзі, шановні жінки! 2-га ведуча. З святом вас! Прийміть найщиріші вітання зі святом весни, ніжності і кохання 8 Березня! 1-й ведучий Прислухайтесь, як дзюрч ...

Використання опорних схем, як засобу навчання на уроках природознавства
Наявність необхідних засобів при навчанні на уроках природознавства дає вчителю можливість реалізувати завдання, які стосуються засвоєння програмного матеріалу молодшими школярами. Використ ...

Психологічні вимоги до уроку
1.Психологічна мета уроку: 1) Проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку. 2) Врахування у цільовій настанові уроку психологічної задач ...