Байка - один з видів літературного жанру, який вивчається за програмою. Алегорія. Мораль

Нова педагогіка » Вивчення байок в початковій школі » Байка - один з видів літературного жанру, який вивчається за програмою. Алегорія. Мораль

Сторінка 6

Задумала Мишва винить велике діло.

("Мишача рада")

Одважився Вовк у Лева попросити,

Щоб старшиною до овець

Наставили його служити .

("Громада")

Хтось Мухам набрехав,

Що на чужині краще служити .

("Бджола і Мухи")

В інших випадках маємо фольклорні зачини, що більшою чи меншою мірою наближаються до казкових. Наприклад, в байках Глібова в ролі вступів – оповідні речення, в яких виступають дієслова-присудки бути, жити (у прямому значенні зі словом собі або без нього:

Жили у гущині глибокого байрака

Страшенний Лев, всесвітній Лис,

Бурлака-Вовк і наш Сірко-собака.

("Лев на облаві")

Був на селі вівчар Тарас,

Він панових овечок пас.

("Вівчар")

Також характерні конструкції такого типу для українських казок: "Був собі один чоловік ." ("Котигорошко"); "Були собі дід та баба" ("Коза-дереза"); "Жили собі дід та баба" ("Казка про липку") [№49].

Часто в байках можна зустріти такі початкові речення: з прислівниками місця і часу – десь, колись або із займенником хтось. Наприклад:

На щуку хтось бумагу в суд подав.

("Щука")

Колись-то Лебідь, Рак та Щука

Приставить хуру узялись

("Лебідь, Щука та Рак")

Дуже часто в казках вживається такий прийом невизначеності місця часу і т.д. В байці або у казці художня доцільність полягає в тому, що ним ніби замасковується справжній зміст та ідейне спрямування творів.

У деяких байках відомих письменників-байкарів зустрічаємо усталені фольклорні зачини:

В якійсь далекій стороні .

В Німеччині, в Туреччині Та ні!

Таку ледачу пам'ять маю, що й не згадаю.

Далеко десь, серед чужих країв

Пан на всю губу жив .

("Пан на всю губу")

Наближаються до наведених прикладів і розповідні речення із словом один у функції неозначеного займенника якийсь, що вживається з метою підкреслення непотрібності конкретизації місця дії або дійових осіб, наприклад:

Один, ще змалку вдатний Шпак

У щиглика співать навчився .

("Шпак")

Із змісту цитованих байок видно, що йдеться тут не про якісь конкретні, поодинокі випадки, а про узагальнення. Для вираження неокресленості часу дії зачини-вступи оформлюються прислівником раз, наприклад:

Раз у вишневому садочку

Лежав Осел у холодочку .

("Осел і Соловей")

Байка – поетичний жанр, але у ній в поетичній формі представлена оповідь. Це і змушує байкарів вдаватися до певної форми початку розповіді. У цьому й виявляється одна з рис поетичної майстерності.

Привертає увагу і така семантично-конструктивна особливість байки, як своєрідне оформлення переходів між частинами творів або між описами окремих частин, тобто специфічні початки нових частин байки. Тут байкарі уживають конструкції з початковими частинами, словами та іншими елементами усної мови типу от, от якось та іншими, що допомагають показати сюжетний злам. Вказують на послідовність дій і залежність їх від початкової дії.

Так, у байці "Троєженець" автор розповів спочатку про вчинок героя, а далі продовжує:

От якось цар про це почув

Та зараз же бумагу й посилає,

Щоб беззаконника такого та схопить,

Приставити у суд – і там його судить.

("Троєженець")

Також до цього оформляється перехід між основною частиною у байці "Деревце":

Тепер само собі стоїть

Деревце молоденьке,

Сміється, шелестить .

Раз якось хмара наступила,

Схопила буря і зломила

Деревце бідне з корінцем

("Деревце")

Частка от іноді вживається при дієсловах з парним сполучником чи-чи, і тоді утворюються стійкі звороти, які характерні для мови оповідача з народу:

От чи пило, чи ні – глядить:

Аж суне Вовк – такий страшенний

Та здоровенний .

("Вовк та Ягня")

Нерідко для показу зміни картин, які становлять окремі компоненти твору, автор використовує дієслова на означення зорового сприймання типу дивиться, глядить, бачить, зиркнув, уздрів, углядів та інші

У такому разі, коли монолог змінюється діалогом, на стиках окремих частин твору виступають структури з різними варіантами дієслів, що означають говоріння: мовляти, казати, говорити, питати тощо. Наприклад:

Раз каже Щука так йому:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Технологія навчальної психодрами та соціограми
Психодрама(грецька Drama - дія, дійство) - відомий психотерапевтичний груповий метод, що застосовується для вивчення внутрішнього світу, діагностики психічного стану, визначення актуальних ...

Методика застосування проекту «Проектування та виготовлення в’язаної шалі гачком» в навчальному процесі загальноосвітніх шкіл
З 5 класу діти вивчають різні види техніки в’язання гачком і пишуть проекти. Цей проект доцільно використовувати в 6 класі. Щоб спростити цей проект – треба спростити виріб. Для виготовленн ...

Методика формування навички швидкочитання в сучасній початковій школі
В час непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу за умови правильного психолого-педагогічного підходу може стати читання. Таке явище цілком закономірне, оск ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net