Байка - один з видів літературного жанру, який вивчається за програмою. Алегорія. Мораль

Задумала Мишва винить велике діло.

("Мишача рада")

Одважився Вовк у Лева попросити,

Щоб старшиною до овець

Наставили його служити .

("Громада")

Хтось Мухам набрехав,

Що на чужині краще служити .

("Бджола і Мухи")

В інших випадках маємо фольклорні зачини, що більшою чи меншою мірою наближаються до казкових. Наприклад, в байках Глібова в ролі вступів – оповідні речення, в яких виступають дієслова-присудки бути, жити (у прямому значенні зі словом собі або без нього:

Жили у гущині глибокого байрака

Страшенний Лев, всесвітній Лис,

Бурлака-Вовк і наш Сірко-собака.

("Лев на облаві")

Був на селі вівчар Тарас,

Він панових овечок пас.

("Вівчар")

Також характерні конструкції такого типу для українських казок: "Був собі один чоловік ." ("Котигорошко"); "Були собі дід та баба" ("Коза-дереза"); "Жили собі дід та баба" ("Казка про липку") [№49].

Часто в байках можна зустріти такі початкові речення: з прислівниками місця і часу – десь, колись або із займенником хтось. Наприклад:

На щуку хтось бумагу в суд подав.

("Щука")

Колись-то Лебідь, Рак та Щука

Приставить хуру узялись

("Лебідь, Щука та Рак")

Дуже часто в казках вживається такий прийом невизначеності місця часу і т.д. В байці або у казці художня доцільність полягає в тому, що ним ніби замасковується справжній зміст та ідейне спрямування творів.

У деяких байках відомих письменників-байкарів зустрічаємо усталені фольклорні зачини:

В якійсь далекій стороні .

В Німеччині, в Туреччині Та ні!

Таку ледачу пам'ять маю, що й не згадаю.

Далеко десь, серед чужих країв

Пан на всю губу жив .

("Пан на всю губу")

Наближаються до наведених прикладів і розповідні речення із словом один у функції неозначеного займенника якийсь, що вживається з метою підкреслення непотрібності конкретизації місця дії або дійових осіб, наприклад:

Один, ще змалку вдатний Шпак

У щиглика співать навчився .

("Шпак")

Із змісту цитованих байок видно, що йдеться тут не про якісь конкретні, поодинокі випадки, а про узагальнення. Для вираження неокресленості часу дії зачини-вступи оформлюються прислівником раз, наприклад:

Раз у вишневому садочку

Лежав Осел у холодочку .

("Осел і Соловей")

Байка – поетичний жанр, але у ній в поетичній формі представлена оповідь. Це і змушує байкарів вдаватися до певної форми початку розповіді. У цьому й виявляється одна з рис поетичної майстерності.

Привертає увагу і така семантично-конструктивна особливість байки, як своєрідне оформлення переходів між частинами творів або між описами окремих частин, тобто специфічні початки нових частин байки. Тут байкарі уживають конструкції з початковими частинами, словами та іншими елементами усної мови типу от, от якось та іншими, що допомагають показати сюжетний злам. Вказують на послідовність дій і залежність їх від початкової дії.

Так, у байці "Троєженець" автор розповів спочатку про вчинок героя, а далі продовжує:

От якось цар про це почув

Та зараз же бумагу й посилає,

Щоб беззаконника такого та схопить,

Приставити у суд – і там його судить.

("Троєженець")

Також до цього оформляється перехід між основною частиною у байці "Деревце":

Тепер само собі стоїть

Деревце молоденьке,

Сміється, шелестить .

Раз якось хмара наступила,

Схопила буря і зломила

Деревце бідне з корінцем

("Деревце")

Частка от іноді вживається при дієсловах з парним сполучником чи-чи, і тоді утворюються стійкі звороти, які характерні для мови оповідача з народу:

От чи пило, чи ні – глядить:

Аж суне Вовк – такий страшенний

Та здоровенний .

("Вовк та Ягня")

Нерідко для показу зміни картин, які становлять окремі компоненти твору, автор використовує дієслова на означення зорового сприймання типу дивиться, глядить, бачить, зиркнув, уздрів, углядів та інші

У такому разі, коли монолог змінюється діалогом, на стиках окремих частин твору виступають структури з різними варіантами дієслів, що означають говоріння: мовляти, казати, говорити, питати тощо. Наприклад:

Раз каже Щука так йому:

Рекомендуємо почитати:

Аналіз програмових вимог з розвитку мовлення дітей раннього віку
Зважаючи на логіку нашого дослідження, ми вважали за потрібне проаналізувати програми навчання і виховання дітей раннього віку. Зокрема: Програма «Навчання та виховання в дитячому садку». ( ...

Методика розвитку сили в учнів 5-9 класів
Засобами силової підготовки школярів-піддітків є вправи, обтяжені масою власного тіла (наприклад, підтягування) або зовнішнім опором. Зовнішнім опором виступає мчсо різних предметів (набивн ...

Дослідження ціннісних орієнтацій особистості
Систематизація наукових даних щодо проблеми асоціальної поведінки підлітків дозволила констатувати, що аналіз стану її дослідження вимагає реалізації системного підходу, який визначає взаєм ...