Байка - один з видів літературного жанру, який вивчається за програмою. Алегорія. Мораль

Нова педагогіка » Вивчення байок в початковій школі » Байка - один з видів літературного жанру, який вивчається за програмою. Алегорія. Мораль

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 1

Байка - один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршовий твір повчального змісту. Наприкінці байки втримується короткий повчальний висновок — так називана мораль. Алегорія - вираження відвернених ідей (понять) за допомогою конкретних художніх образів. Як троп, алегорія використається в байках, діючими особами звичайно виступають тварини, рослини, речі.

Джерелами розвитку байка сягає у сиву давнину. В літературі Стародавньої Греції, Риму, Стародавньої Індії ми знаходимо перші моралістичні перлини алегоричного змісту. Зробивши аналіз античної літератури, можна стверджувати, що байка у своєму розвитку мала певну послідовність.

Після падіння Римської імперії стара література перестає існувати, але найкращі її пам’ятки — і серед них моралістична література, до якої відносяться байки, існують і понині. Сміливо можна говорити, що, порівнюючи з іншими жанрами, байка має "найдовшу і найстарішу лінію життя", враховуючи полісемічність самого слова "байка". Отже, байка — це оригінальна творча робота розважально-викривального та повчального характеру, це "стоактна комедія" з алегоричним з’ясуванням сутності, що є відгуком байкарів на рух дійсності.

Першоджерелом розвитку байки є фольклор.

У доархаїчний і архаїчний періоди переважають малі форми: прислів’я, приказки, казочки. Прислів’я і приказки, які, за висловлюванням В. Даля "не вигадуються, а змушуються силою обставин, як крик або викрик, що мимоволі вирвався з душі", згодом стануть складовими частинами легенд, казок, міфів, байок, бо вони стислі, мудрі речення, для яких характерна простота і глибока змістовність, чіткість судження, ясність висловленої думки, широке охоплення життєвих явищ, багатозначність і здатність змінювати свій смисл залежно від образного застосування в контексті того чи іншого жанру. У прислів’ях і приказках "народ бачив доброго і мудрого порадника і помічника, тому влучно зазначав: "Приказка — цвіт, а прислів’я — плід". Ці жанри малої усної творчості відображають загальнолюдські цінності: доброту, милосердя, совістливість, справедливість, тому вони безпосередньо стали структурним матеріалом для байок, зосередившись у моральному повчанні. Так, в байках Езопа зустрічаємо вислови-приказки, прислів’я: "коли згода між людьми, їх важко перемогти", "одна ластівка весни не робить", які відображають життєву мудрість народу і характеризуються особливою стверджувальною інтонацією.

Середньовічне прислів’я "усі дороги ведуть у Рим" знаходимо в байці французького письменника Жана Лафонтена "Третейський суддя, брат милосердя і пустельник". Значення вислову: кінцева мета одна й та ж, хоча шляхи її досягнення різні. У байці-співомовці С.В. Руданського "Баба в церкві" зустрічаємо приказку соціально-побутового спрямування: "Треба всюди, добрі люди, приятеля мати". У Федра в байці "Шуліка і Голуб" читаємо: "Хто в лиходія захисту шукатиме, той замість допомоги знайде смерть свою". Це мораль байки, що за структурою нагадує двочленне речення, а за жанром її можна віднести до прислів’я морально-філософського змісту. Таку ж мораль-прислів’я знаходимо у байці Федра "Лисиця і виноград": "Хто гудить непосильне на словах, свою тут має бачить поведінку".

Людиною великих знань був польський байкар Ігнаци Красицький, тому його байки сповнені влучними фразами, прислів’ями, приказками філософського спрямування: "Хто швидко вироста, той швидко помирає" ("Дуб і Диня"), "Як другом будеш сам, то й в тебе будуть друзі!" ("Лис і Осел"), "Велика в дружбі міць" ("Тюльпан і Фіалка").

Українському неперевершеному байкареві Л. Глібову малі фольклорні форми — прислів’я та приказки теж стали в пригоді. Леонід Іванович зумів вмотивувати їх в пояснювальну присудкову першооснову байки, не порушуючи її ямбічної структури:

"Старії люди правду кажуть:

Два хитрих мудрого не переважуть" ("Хозяйка і Челядки");

"Почув я раз — старі сміялись люде,

Що квач притикою не буде:

Питаю: як? — А так, як бач,

Причина невелика,

Якая ж із квача притика,

Коли він квач?" ("Музики").

"І так — таки ти сам себе вини:

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності при вивченні турецької мови учнями початкової школи
В історичному плані читання виникло пізніше усного мовлення, проте на його основі, і стало важливим засобом спілкування та пізнання. Завдяки читанню, яке робить доступною будь-яку інформаці ...

Підготовка соціально компетентних вчителів в вищих закладах освіти
У сучасних умовах змінюються соціальні функції молоді. Вона все більш стає каталізатором соціально-політичних та економічних процесів. Головна роль в становленні державності України належит ...

Управління професійно – технічними навчальними закладами швейного профілю
Аналіз методико-педагогічної літератури показує, що під управлінням професійно-технічним навчальним закладом – діяльність керуючої підсистеми, спрямована на створення прогностичних, педагог ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.edudirect.net