Залучення учнів до вивчення національної символіки допомогло їм пройнятися патріотичним духом, осмислити важливість процесу державотворення, усвідомити своє місце в ньому, прагнути жити для українського народу та Батьківщини.
У ході формуючого експерименту значно змінилися відповіді на запитання: „Як маємо поводитися під час звучання Гімну, коли підіймають Прапор?”. Молодші школярі розуміють, що це символи держави, тому й поведінка має бути особливою (стояти треба струнко, не розмовляти, не дивитись у різні боки тощо). Повну, змістовну відповідь на запитання дали 49,9% респондентів експериментальної групи.
Таблиця 2.17
Обізнаність учнів про Батьківщину, державні та національні символи
Знання Респонденти |
Пошана до національних і державних символів (%) |
Любов до рідного краю, до рідних місць, рідної мови (%) |
Громадська активність, поняття про честь і гідність Батьківщини, гордість за свою Вітчизну (%) |
Високий |
49,9 |
43,7 |
40,0 |
Середній |
31,9 |
41,8 |
33,8 |
Низький |
18,2 |
14,5 |
26,2 |
Пошана до національних і державних символів
Любов до рідного краю, до рідних місць, рідної мови
Громадська активність, поняття про честь і гідність Батьківщини, гордість за свою Вітчизну
За певний час відбулися якісні зміни в знаннях дітей, зросло почуття патріотизму. Проте в контрольній групі показники нижчі, оскільки виховна робота була загально спрямованою. В експериментальній групі динаміка зростання патріотичних почуттів суттєва, тому що у виховній роботі використовувалася спеціально організована система методів, прийомів, засобів, які сприяли активному включенню молодших школярів у різноманітні види діяльності.
У результаті констатуючого експерименту було визначено рівень сформованості якостей і рис, які відбивають патріотичні почуття та погляди молодшого школяра. Поглиблений аналіз знань учнів із громадянсько-патріотичного напрямку засвідчує, що в них недостатньо розвинені почуття:
− пошани до національних і державних символів;
− любові до рідного краю, Батьківщини, рідної мови;
− поваги до пращурів, учителів, ветеранів війни та праці;
− інтересу до історії рідного краю, минулого країни;
− поваги до народних і релігійних традицій, звичаїв, національних і родинних свят;
− дбайливого ставлення до національних багатств, рідної природи;
− поваги до праці батьків, всього українського народу;
− гордості за свою Вітчизну;
– відповідальності, ініціативності, доброзичливості, правдивості, старанності, наполегливості тощо.
Узагальнюючи результати констатуючого експерименту, ми дійшли висновку, що виховати патріотичні почуття в молодших школярів можливо, якщо:
– розробити технологію патріотичного виховання з використанням різноманітних форм і методів;
– розробити та впровадити програму з патріотичного виховання молодших школярів у позаурочній роботі;
Рекомендуємо почитати:
Морально-духовні цінності
Педагогічна майстерність, що базується на вміннях, кваліфікації, на думку А.С. Макаренка, – це знання педагогічного процесу, вміння його побудувати, привести в рух. Тому нерідко педагогічну ...
Методика виконання анімалістичного малюнка у початкових класах
Тваринний світ дуже цікавий і різноманітний за формою і кольором. У початкових класах ці форми малюють найчастіше в профіль, що дає змогу зменшити вплив перспективних змін на зображення. На ...
Українська народна педагогіка як педагогічна система
Народна педагогіка - цілісна педагогічна система. Вона будувалася на емпіричних знаннях, реальних життєвих потребах, була зумовлена соціально-економічним життям народу, необхідністю підготу ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>