Форми, методи, засоби формування патріотичних почуттів молодших школярів

Емоційно-спонукальний компонент – переживання особистістю позитивного ставлення до засвоєних знань, навколишнього світу (любов до рідного краю, пошана до національних і державних символів, гордість за бойові та трудові подвиги народу, шанування історії народу і країни, любов до рідної мови, природи рідного краю тощо), виявлення стійкого інтересу до цих відомостей, потреба розширювати особистий світогляд, бажання брати участь у суспільній праці, звичаях, обрядах, святах.

Операційно-діяльнісний компонент – реалізація емоційного ставлення й усвідомлених знань в процесі діяльності (допомога дорослим, чемне ставлення до батьків і старших, пошана до пращурів, усвідомлення своєї належності до українського народу, дбайливе ставлення до природи, вміння відтворити знання у творчій діяльності тощо).

Основні напрями технології патріотичного виховання:

формування в молодших школярів знань (змістовний компонент);

виявлення емоційного ставлення (емоційно-спонукальний компонент);

реалізація та використання одержаних знань у діяльності (операційно-діяльнісний компонент).

Методи:

роз’яснювально-ілюстративні (бесіди, розповіді, повідомлення, зустрічі, концерти тощо);

дослідно-пошукові (екскурсії, походи, ознайомлення з історичними джерелами та ін.).

VII. Форми:

масові (вечори, зустрічі з видатними людьми, конкурси, виставки, концерти тощо);

групові (бесіди, екскурсії, походи, виховні години, інформаційні години та ін.);

індивідуальні (бесіди, читання, обговорення прочитаного тощо)

Зміст.

З метою впровадження технології патріотичного виховання у виховний процес загальноосвітньої школи та виконання поставлених завдань дослідження для проведення формуючого експерименту було використано програму з патріотичного виховання молодших школярів (1–4 класи).

Технологія впроваджувалася без порушення логіки навчання на базі Руднє-Іванівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

У формуючому експерименті взяли участь учні 1–4 класів, батьки, керівники виховної роботи, психологи, вчителі.

Завдання формуючого експерименту полягало в тому, щоб:

забезпечити учнів знаннями з питань патріотичного виховання;

розвивати патріотичні почуття та емоційні переживання, пов’язані з любов’ю до малої та великої Батьківщини;

експериментально перевірити ефективність програми з патріотичного виховання молодших школярів.

Робота в кожному класі проводилася за всіма розділами, але в першому класі більше уваги приділялося родинному, в другому класі – соціальному, в третьому – державному, а в четвертому класі закріплювалися знання за трьома розділами. Програма охоплювала чотири великі теми (Додаток Б):

Тема 1. Сім’я людини в контексті життя суспільства (для 1 класу). Родинний розділ.

Тема 2. Батьківщина як місто, де людина народилась і пізнала щастя життя (для 2 класу). Соціальний розділ.

Тема 3. Батьківщина (Україна), де людина пізнала щастя життя (для 3 класу). Державний розділ.

Тема 4. Батьківщина у світі одна (для 4 класу). Родинний, соціальний, державний розділи.

Перший розділ, „Родинний”, присвячений роботі з учнями перших класів. Уся робота була об’єднана темою „Сім’я людини в контексті життя суспільства” та проводилася за такими напрямами: любов як основа сімейного життя; сім’я як місце захищеності дитини; мати та батько – безумовна цінність для кожної людини; родовід сім’ї; турбота один про одного; відповідальність кожного члена родини за сім’ю; внесок членів сім’ї в її благополуччя та щастя.

Даний розділ виховної роботи зумовив вибір змісту та тематики. Представимо їх у дещо скороченому вигляді.

Тема 1. Мій дім. Святині рідного дому.

Рекомендуємо почитати:

Методичні рекомендації вчителям географії при вивченні фізичної географії Південної та Північної Америки
За сучасних змін як в педагогічній науці, так і в житті пересічного учня. Перед методистами стоїть завдання – підвищити продуктивність навчання, правильно організувавши пізнавальну діяльніс ...

Позакласна робота - одна з форм підвищення знань з інформатики
Позаурочний час може використатися вчителями-предметниками для рішення комплексу завдань по залученню школярів у дивний світ науки. Розширення й поглиблення знань і вмінь по предмету, підви ...

Перші відомості про статистику
Математичну статистику як один з розділів прикладної математики започаткував швейцарський математик Я. Бернуллі (1654-1705). Значних результатів у цій царині досяг також відомий український ...