Форми, методи, засоби формування патріотичних почуттів молодших школярів

Нова педагогіка » Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності » Форми, методи, засоби формування патріотичних почуттів молодших школярів

Сторінка 16

Так, хоча треба рано вставати, але мені дуже хочеться піти.

Так, хоча батьки кажуть, що ще малий. Я їх дуже прошу, і вони погоджуються.

Так, це дуже цікаво й важливо для всіх людей, для моєї родини.

Але, на превеликий жаль, зустрічаються відповіді: „Батьки не ходять, я теж”.

Суттєвим є також бажання батьків брати участь у святах та прилучати до них дітей. Це можна пояснити тим, що вчителі працювали також з батьками, розповідали про значення традицій, свят, звичаїв для виховання розвиненої особистості, для зміцнення родинних коренів.

У результаті краєзнавчо-пошукової діяльності, походів, екскурсій зросла патріотична свідомість молодших школярів експериментальної групи. Вони глибше познайомилися з рідним краєм, зрозуміли, що навколишнє в деякій мірі залежить від кожного з них.

Отже, учням експериментальної та контрольної груп ми запропонували взяти участь у вікторині „Чи знаєш ти свій рідний край?”.

Вона складалася з таких запитань:

Звідки походить назва вашого міста?

Які історичні назви вулиць є в місті?

Найдавніші поселення району. Що вам відомо про їхню історію?

Хто з видатних людей народився в районі? Що він зробив для народу, держави?

Найдавніша споруда в районі. Історія її створення.

Які пам’ятники є в місті? На честь кого вони збудовані?

Що для вас означає слово “Батьківщина”?

Від якого слова воно походить?

Які ще слова-синоніми можна використати для передачі змісту цього слова?

Назвіть столицю України. Розкажіть історію її виникнення.

Оскільки експериментальне дослідження обмежене в часі, не може тривати досить довго, ми не змогли зафіксувати стабільні зрушення у формуванні ініціативи, бажання здійснювати догляд за могилами та пам’ятниками пращурів, героїв війни та праці. Насамперед це пов’язано з віком дітей, дозволом ходити самостійно далеко від дому та школи. Для цього потрібен чималий час. Ми згодні з тим, що в цій справі не можна очікувати на моментальні зміни.

Вважаємо незаперечним позитивним результатом формуючого експерименту те, що молодші школярі експериментальної групи знають героїв Батьківщини, місця знаходження їхніх могил та пам’ятників, розуміють необхідність догляду за ними, вшанування пам’яті героїв.

Аналіз результатів свідчить, що понад 38,7% учнів експериментальної групи чітко орієнтуються в запитаннях, дають ґрунтовні та правильні відповіді, пов’язують з містом і Батьківщиною своє життя. Причому, в експериментальній групі цей показник вищий.

Контрольний аналіз “Родинного” розділу в цілому дав такі показники (табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Обізнаність учнів про родину та її історію

Знання

Респонденти

Чемне ставлення до батьків, старших у сім’ї, вчителів

(%)

Пошана до пращурів, героїв Батьківщини, знання місце знаходження могил та пам’ятників, догляд за ними

(%)

Дотримання народних, державних, релігійних та сімейних традицій, звичаїв, свят

(%)

Високий

44,6

38,7

20,4

Середній

40,2

42,1

40,3

Низький

15,2

19,2

31,3

Страницы: 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Рекомендуємо почитати:

Роль і місце цивільної оборони в сучасних умовах
Людство вступило в нову еру свого існування, коли потенційна сила створених ним засобів, що впливають на навколишнє середовище, може порівнюватись із силами природи. Атомні електростанції, ...

Перевірка якості знань студентів отриманих під час проведення практичного заняття з використанням активних методів навчання
Аналіз результатів експериментального дослідження практичного заняття з використанням активних методів навчання показав: - ефективність активного методу навчання (імітаційний) у глибокому з ...

Що таке казка. Історія казки
Казка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо. Один з основних жанрів ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net