Форми, методи, засоби формування патріотичних почуттів молодших школярів

Нова педагогіка » Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності » Форми, методи, засоби формування патріотичних почуттів молодших школярів

Сторінка 15

Аналіз вихованості патріотичних почуттів у молодших школярів у процесі позаурочної роботи проводили, враховуючи три рівні патріотичної усвідомленості (за дослідженням А. Зосимовського).

Високий рівень – рівень патріотичної усвідомленості, тобто цілковитої переконаності. Він характеризується тим, що всі головні компоненти патріотизму усвідомлюються школярем і як суспільні, і як особистісні, розуміються, стають переконанням.

Середній рівень – рівень фрагментарної патріотичної усвідомленості; це не тільки патріотичні знання, але й розуміння їхнього значення. Разом з тим більш - менш значну частину патріотичних почуттів не перенесено у сферу його потреб.

Низький рівень – рівень мало усвідомленого засвоєння патріотичних почуттів. Дитина має прості, інформаційні патріотичні знання, але не розуміє їхнього значення для особистості та суспільства .

Як видно з експерименту, в першому класі головний акцент робився на вирішення задач „Родинного” розділу, в другому класі – „Соціального”, в третьому класі – „Державного”, в четвертому класі всі отримані знання узагальнювалися.

Наше дослідження свідчить, що однієї доброї волі експериментатора та суб’єктивної готовності вчителів до виховання патріотичних почуттів молодших школярів недостатньо, якщо їхня мета не збігається з інтересами дітей, прагненнями та поглядами батьків, вимогами школи та суспільства.

Таким чином були створені сприятливі умови, що дозволили виявити знання дітей та їхні потенційні можливості, а також сприяли формуванню в них патріотичних почуттів, які згодом переростуть в їхні переконання й будуть спонукати до дії. За допомогою анкетування, аналізу розповідей, бесід, продуктів творчості молодших школярів, спостережень, розроблених дослідних методик ми спробували визначити динаміку розвитку патріотичних почуттів.

Учням експериментальної та контрольної груп пропонувалося скласти розповідь про історію роду.

Учні експериментальної групи малювали родовідне дерево, розповідали про родичів, про походження та значення прізвища, про місце народження бабусі й дідуся, мами й тата, про реліквії роду, про улюблені заняття батьків, цікаві історії з життя родини. Цікаві, повні розповіді склали 44,6% респондентів експериментальної групи (високий рівень).

У результаті експерименту відбулися зміни в знаннях дітей про народні, національні, релігійні й родинні звичаї та свята. Щоб з’ясувати знання дітей, був проведений конкурс „Витоки народу – історія України”. Для змагання були дані наступні завдання:

1. Назвіть свята:

а) народні;

б) національні;

в) релігійні;

г) сімейні (перемагає та команда, яка назве якомога більше свят, дотримуючись послідовності).

2. Розкажіть історію виникнення улюбленого свята (на вибір учнів).

3. Виконайте святкові пісні, колядки, щедрівки, гаївки тощо. Під час якого свята вони виконуються?

4. Інсценуйте свято (до цього конкурсу діти готувалися заздалегідь; виконували його з урахуванням усіх правил; команда-суперник мала визначити, чи витримані правила його проведення).

Кожний конкурс оцінювався за п’ятибальною системою. Команди набрали по 18 балів. Глибокі знання про зміст та значення свят продемонстрували 60,7% дітей.

Конкурс довів, що діти експериментальної групи знають багато свят, розрізняють народні, державні, релігійні, їхню послідовність на протязі року, особливості кожного свята. Виключно важливим для нашого дослідження є те, що діти з бажанням розповідають про свята, люблять брати в них участь, розуміють значення свят для народу та України.

Змінились і відповіді респондентів на запитання „Чи ходите ви на свята до церкви?”. Наведемо приклади відповідей:

Страницы: 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Рекомендуємо почитати:

Аварії, катастрофи, їх характеристика, правила поведінки і дії населення
Аварії, катастрофи . Як часто ми почали чути про них по радіо, читати в газетах. І в кожного з нас виникає питання: чому так стається? Невже не можна жити без аварій і катастроф? Чи, можлив ...

Цілі та зміст навчання іноземним мовам у середній школі
Визначення цілей навчання дає відповідь на запитання "З якою метою навчати?" Метою навчання іноземних мов є оволодіння учнями іноземною мовою як засобом спілкування і здійснення в ...

Підготовка майбутніх учителів до формування мовно-мовленнєвої компетентності молодших школярів
З-поміж предметів початкового шкільного курсу вирішальна роль у навчанні, вихованні і розвитку особистості належить рідній мові. Адже саме від умінь і навичок з рідної мови (читати, запитув ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net