Діагностика рівня сформованості патріотичних почуттів молодших школярів

Нова педагогіка » Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності » Діагностика рівня сформованості патріотичних почуттів молодших школярів

Сторінка 2

Найбільш ефективним методом перевірки сформованості патріотичних почуттів у молодших школярів є опитування, в його формах : анкетування, бесіда, інтерв’ю.

У результаті опитування на початку експерименту виявилося, що діти знають державні символи України – Герб, Прапор, Гімн. Зокрема,коли запропонували дітям : «Розкажіть слова Державного Гімну», «Намалюйте Герб та прапор України», понад 62,7% виконали завдання.

Дещо складнішими для респондентів виявилися завдання : «Розкажіть історію походження Герба, Прапора, Гімну», «Назвіть правила поведінки щодо Гімну та Прапора». Змістовну відповідь дали 26,6%, 43,7% учнів мали труднощі, 29,7% не знають історії походження символів та не виявляють інтересу до цього.

Викликає занепокоєння той факт, що зміст і характер відповідей на запитання «Яке значення мають державні символи для країни і народу?», «Які почуття виникають у вас, коли звучить Гімн України?»,»Чи турбує вас майбутнє України? Чому?» свідчать про поверховість знань майже всіх школярів. Лише 13,4% учнів дали більш-менш ґрунтовну відповідь. Це видно з таблиці 2.2.

Відчувається дефіцит знань респондентів у галузі української літератури. Скажімо,на запитання «Яких українських письменників ви знаєте?» більшість учнів згадали Т.Шевченка, Лесю Українку, І.Франка, Л.Костенко. Це свідчить про те, що більшість молодших школярів знає лише твори, які вивчаються за програмою.

Викликають стурбованість знання дітей про історію своєї родини. З метою більш детально й широко вивчити рівень знань про родину, її історію, обов’язки та реліквії, респондентам пропонували намалювати «Родовідне дерево». Спочатку школярі відповідали на ряд запитань:

Що означає прізвище твоєї родини?( більшість дітей – 95,3% - не змогли відповісти на це питання).

Чи знаєш ти, скільки родичів в родинах твоєї мами й тата?

Де народилися твої мама й тато?(Майже 92,1% відповіли на це питання)

Що цікавого ти знаєш про життя бабусі й дідуся? (Бесіда показала, що батьки майже не розповідають дітям про своїх родичів, а знання дітей, які складаються з розповідей бабусі чи дідуся дуже обмежені).

Чи є у вашій сім’ї реліквія роду?

Хто зображений на найдавнішій фотографії твоєї родини? (На превеликий жаль, значна частина респондентів узагалі не змогла відповісти на ці запитання). Цікавими були відповіді на запитання „Що б ти зробив, якби побачив, що мама (тато) втомилась і відпочиває?” або „Що б ти зробив, якби зустрів бабусю (дідуся), яка несе важкі сумки?”. Більшість дітей пропонували допомогти, пожаліти, виконати якусь роботу, тихенько посидіти, щоб не заважати. Ось деякі типові висловлювання дітей:

Я б поприбирав дома.

Я б тихенько грався, щоб не заважати.

Спитав би: „Що зробити?”, поки мама відпочиває.

Допоміг би нести сумки.

Наведені висловлювання дітей свідчать про чемне ставлення до близьких та рідних людей, про турботливість, переживання, шанування, повагу до старших. На основі цього в дітей зростає почуття любові до членів своєї родини, особливий характер взаємин, добропорядність у сімейних стосунках, якісне виконання низки родинних функцій тощо.

Після основної серії питань діти малювали „Родовідне дерево”. Дітям було роздано аркуші паперу з накресленим деревом і запропоновано заповнити його (Додаток А. Схему родовідного дерева розроблено вчителькою-методистом школи-гімназії №14 м. Луцька Л.Яцюк).

Завдання супроводжувалося такими словами: „Діти! Кожен рід – це велике дерево, а ви в ньому – гілочки, які швидко ростуть, міцніють, бо живляться соками великої гілки – сім’ї. Ось ви зараз і спробуйте розташувати членів своєї родини на цьому дереві”.

Аналіз проведеної роботи дає підстави стверджувати, що знання дітей про історію родини, життя родичів дуже обмежені. Батьки, на жаль, не приділяють достатньої уваги цьому питанню, а в школі на уроках бракує часу. Цілком слушним є питання: „Як можна любити, шанувати, зберігати те, чого не знаєш?” (табл 2.5).

Таблиця 2.5

Рівень знань про родину та близьких людей

Знання

Рівні

Знання історії родини матері

(%)

Знання історії родини батька

(%)

Турбота про старших у родині

(%)

Ставлення до оточуючих людей

(%)

Показники загального рівня

(%)

Високий

Середній

Низький

13,4

22,5

64,1

13,1

23,1

63,8

43,7

40,0

16,3

42,8

40,3

16,9

28,2

31,5

40,3

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Результати дослідження продуктивності розумової працездатності дітей
Ґрунтуючись на результатах досліджень М.М. Кольцової, можна припустити, що впровадження комплексу оздоровчих заходів того, що включає: самомасаж БАТ і спеціальні дрібно координовані рухи сп ...

Фактори формування колективу за А.С. Макаренком
Формування класного та шкільного колективів відбувається в різних видах діяльності. Дитина не може нормально розвиватися, якщо не задовольняється її потреба в рухах, грі, знаннях, естетични ...

Розвиток творчих здібностей у молодших школярів – як психолого-педагогічна проблема
Творчість – процес діяльності людини, у наслідок чого з’являються нові матеріальні та духовні цінності. Творчість відрізняється від виготовлення унікальністю результату. Творчість в даній с ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net