Підготовка вчителя молодших класів до організації та проведення уроку

Нова педагогіка » Підготовка вчителя молодших класів до організації та проведення уроку

Сторінка 7

переглянути план попереднього уроку;

вивчити матеріал з підручника, переглянути спеціальну та методичну літературу;

підібрати наглядні посібники, фактичний матеріал, методичну літературу, роздатковий матеріал;

продумати план уроку, питання та їх послідовність;

врахувати вікові особливості дітей, важкі місця;

скласти план уроку, конспект уроку;

оцінити навчальне і виховне значення матеріалу;

підготувати все необхідне для уроку;

перевірити готовність до уроку свою, дітей, класу, обладнання.

М.М. Фіцула виділяє наступні етапи підготовки вчителя до уроку: формулювання мети і завдань (відповідність мети уроку загальноприйнятим освітній, розвиваючій та виховній цілям), визначення обсягу і змісту навчального матеріалу, вибір форм організації навчання, вибір методів і прийомів навчання, наочно-технічне оснащення уроку, визначення змісту й методики виконання домашнього завдання, складання плану-проспекту уроку, перевірка готовності учителя до уроку, перевірка готовності учнів до уроку. Ці складові в цілому співпадають із визначеними нами й відповідають основним принципам організації навчального заняття.

Формула ефективності уроку включає дві складові частини: ретельність підготовки і майстерність проведення. Погано спланований, недостатньо продуманий, поспішно спроектований і не узгоджений з можливостями учнів якісним бути не може. Підготовка уроку це розробка комплексу заходів, вибір такої організації навчально-виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечує найвищий кінцевий результат.

У підготовці вчителя до уроку виділяються три етапи: діагностика, прогнозування, проектування (планування). При цьому передбачається, що вчитель добре знає фактичний матеріал, вільно орієнтується в своєму навчальному предметі. Він веде і поповнює власні так звані тематичні папки або робочі книги, куди заносить новітні відомості, що з'явилися в області предмета, що викладається ним, проблемні питання і завдання, тестові матеріали тощо. Для успішної підготовки уроку, підкреслимо ще раз, важливо, щоб у педагога не було проблем з фактичними завданнями, щоб він упевнено володів навчальним матеріалом.

Підготовча робота зводиться до “пристосування” навчальної інформації до можливостей класу, оцінки і вибору такої схеми організації пізнавальної праці і колективної співпраці, яка дасть максимальний ефект. Щоб вибрати оптимальну схему проведення уроку, розраховується час навчального заняття. У його основі алгоритм підготовки уроку, послідовне виконання кроків якого гарантує облік всіх важливих факторів і обставин, від них залежить ефективність майбутнього заняття. Реалізація алгоритму починається з діагностування конкретних умов. Діагностика (про неї вже говорилося в зв'язку з проектуванням виховної роботи) полягає в “проясненні" всіх обставин проведення уроку: можливостей тих, хто вчиться, мотивів їх діяльності і поведінки, запитів і схильностей, інтересів і здібностей, необхідного рівня навченості, характеру навчального матеріалу, його особливостей і практичної значущості, структури уроку, а також у уважному аналізі всіх витрат часу в навчальному процесі на повторення (актуалізацію) опорних знань, засвоєння нової інформації, закріплення і систематизацію, контроль і корекцію знань, умінь. Завершується даний етап отриманням діагностичної карти уроку, на якій наочно представляється дія визначальних ефективність заняття. Найбільша якість очікується в тому випадку, коли фактори знаходяться в зоні оптимальних умов.

Прогнозування полягає у визначенні результатів, що очікується отримати під час проведення навчально-виховної діяльності вчителем. Тут доцільно поділити весь урок на певні етапи, які допоможуть усвідомити загальну мету навчання і виховання через досягнення часткових цілей, притаманних кожному етапові. Так, Білан О.І. виділяє три етапи, які допомагають спрогнозувати більш реальні результати освітньої діяльності вчителя: ознайомлювальний, мовленнєво-комунікативний та мовленнєво-творчий. На першому етапі учні працюють з ілюстраціями, наочністю, що полегшують сприйняття матеріалу. Ілюстрація в цьому випадку дає тему, зміст, матеріал, на якому розвивається мовлення дітей і вміння користуватись відповідними дидактичними засобами. У змістовний аспект другого етапу покладено цілеспрямоване навчання розповіді за ілюстраціями, розвиток мовлення учнів. На цьому етапі реалізується принцип вмотивованості навчання, стимуляції навчально-пізнавальної діяльності. Метою третього етапу є збагачення знань, доповнення та уточнення отриманих знань. Поділивши весь урок на такі етапи, дуже легко спрогнозувати результати, що вчитель отримує під час заняття.

Щодо планування, то цей аспект полягає у складанні певного алгоритму підготовки, організації та проведення уроку. Такий алгоритм був детально описаний вище, тому вертатися до нього немає потреби.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Домашній експеримент
Домашній експеримент – вид самостійної роботи, що виконується без контролю з боку вчителя, але з безумовним дотриманням техніки безпеки. Його виконання привчає самостійно планувати й органі ...

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті
Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті – є державним документом, який визначає стратегію і основні напрями її розвитку у 21 ст. Головна мета: створити умови для розвитк ...

Педагогічні умови використання самостійної роботи учнів у навчальному процесі
Ефективність самостійної учбової діяльності забезпечується дотриманням певних умов. Самостійна робота як робота за завданням, може успішно здійснюватися тільки тоді, коли учень чітко усвідо ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net