Підготовка вчителя молодших класів до організації та проведення уроку

Нова педагогіка » Підготовка вчителя молодших класів до організації та проведення уроку

Сторінка 2

Така система освіти не змінювалася протягом декількох століть. Перші ж відомості про початкову школу відносяться до середини XVII століття. Саме на Україні були організовані перші заклади для дітей віком 8-9 років. Основоположником молодшої школи був Мелетій Смотрицький, який у своєму маєтку організував школи для обдарованих хлопців, у які набирали з 8 років. На першому місці у навчанні у таких школах стояла духовна освіта. Таким чином, виховувалася національна свідомість та гідність майбутньої генерації українців, передавалося багатство моральної та культурної традиційності, зв’язок з українським народом, рідною землею. Недарма серед провідних полковників Війська Запорізького було багато саме вихованців таких шкіл.

Більш ретельно до навчання дітей молодшого віку підійшли вже у XIX столітті. Саме тоді були організовані церковно-приходські школи, ліцеї, гімназії. Щодо організації навчально-виховного процесу у молодших класах тогочасних освітніх закладів можна сказати небагато: Освітня програма була поділена на уроки, які тривали часом до 2-х годин, класи складалися з 40-50 учнів, вчитель міг вести всі дисципліни і не завжди був особою висококваліфікованою та компетентною. Методика навчання полягала у простому заучуванні цілих сторінок з підручників, не існувало ніякої методики навчанню грамоти, викладання велося переважно російською чи церковнослов’янською мовами, українська мова була заборонена. Така ситуація створювала певні труднощі для учнів: незнання чужої мови, необхідність заучувати цілі слова замість детального аналізу звуків та літер, відсутність індивідуального підходу, існування інституту фізичних покарань - все це робило навчання важким та нецікавим.

Багато українських просвітителів звертало увагу на необхідність українізації освіти з метою формування національно свідомого покоління і для досягнення кращих результатів в освіті. Так, крім духовної освіти Костомаров наполягав на оволодінні учнями рідної мови, граматики, розширення знань з природознавства, основ народного життя.

Всі прогресивні педагоги того часу наголошували на важливості виховання в батьківському середовищі, як паралельного з початковою школою педагогічного впливу: “у рідному мовному оточенні важливим фактором є наслідування батьків, шляхом якого дитина оволодіває не тільки мовою, а й засвоює різні життєві навички та етику народу - відбувається становлення почуття поваги до старших, любові до батьківського краю, його звичаїв. Якщо підмінити дитині її природний мовний грунт, починають руйнуватись, так би мовити, автоматизовані компоненти, що сприяють утворенню динамічних стереотипів. ”

Великий внесок у розвиток загальної освіти в цілому, і початкової зокрема, зробив видатний українець-педагог Костянтин Дмитрович Ушинський. Основою педагогічної системи Ушинського є принцип народності, який ґрунтується на думці, що народ має право й повинен мати школу рідною мовою, побудовану на власних національних засадах. “Є лише одна загальна для всіх природжена схильність, на яку може розраховувати виховання: це те, що ми звемо народністю ."

Духовно-моральне виховання, на думку Ушинського, повинно розвивати в дитини гуманність, почуття національної і власної гідності у поєднанні із скромністю, чесність і правдивість, патріотизм, працьовитість, дисциплінованість.

Інший основоположник української педагогіки Б.Д. Грінченко вважав, що нова школа повинна надати освіті розвиваючий, виховуючий характер. Він не вважав, що головним завданням школи є наповнення учнівських голів певною сумою знань. вся суть народної школи полягає, на думку педагога, в тім, щоб виховати розум дитини, розвинути, зміцнити його, зробити дитину придатною для подальшої діяльності. Б.Д. Грінченко стояв на тій позиції, що всі знання, які учень набуває в школі, повинні бути тільки засобами для розвитку розумової сили учнів, і всі предмети її навчального курсу повинні строго відповідати цій меті. Для того, щоб розвивати розумові здібності дітей, вчитель має добирати відповідні методи навчання. Педагог у своїй практиці відкидав зазубрювання, неусвідомлене запам’ятовування, протиставляючи їм навчальну роботу, що розвивала образне і абстрактне мислення, забезпечувала глибину знань. Він залучав до самостійного читання, обговорення прочитаного. Читання дає дитині новий грунт для роботи свого мислення.

“Діти спочатку вивчались розкладати слова на склади й на окремі звуки, потім доходило до того, що з показаних їм звуків самі складали слова."

Усна робота у першому класі завершувалася сполученням звуків у склади й слова. Б.Д. Грінченко рекомендує після опрацювання звукової системи української мови приступати до читання та писання. Значне місце в книзі для першокласників приділялося завданням граматичного характеру, які подавалися до кожної теми. Замість крапок дітям необхідно було відшукати потрібну граматичну форму. Це, на думку Грінченка, зацікавлює учнів і привчає їх свідоміше порядкувати мовою.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Умови ефективного навчання аудіюванню в середній школі. Характеристика текстів для аудіювання
Аудіювання – це розуміння сприйнятого на слух мовлення. Для того, щоб цілеспрямованість навчання аудиюванню на подолання труднощів і формування на цій основі умінь і навичок, що сприяють ус ...

Вплив гри на оволодіння старшими дошкільниками навичками навчальної діяльності
У ході нашого дослідження виявилося, що відбулися істотні позитивні зміни в розумовому розвитку у експериментальної групи дошкільників за допомогою використання системи дидактичних ігор як ...

План-конспект сучасного комбінованого уроку на тему «Антарктида й Антарктика. 7 клас»
Мета: ознайомити учнів з поняттям «Антарктика», загальними відомостями про Антарктиду – льодовий материк планети, особливостями водних мас Південного океану; забезпечити розуміння своєрідно ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net