Засоби виправлення інтонування

Нова педагогіка » Робота з неточно інтонуючими дітьми на уроках музики в молодших классах » Засоби виправлення інтонування

Сторінка 6

Корисно виконувати короткі сценки, в яких дійовими особами виступають, наприклад, зозулі — зозуля-батько, зозуля-мати, зозулі-сестрички. Ця нехитра диференціація пташок дає змогу застосувати терцеве або квартове «кування» на різній висоті. Починаючи від соль або ля-бемоль при атаці верхніх звуків можна використати прийом акцентування, особливо ефективний для млявих дітей з пасивним диханням на нюансі меццо-форте — форте.

На додаткових заняттях вчитель вміло використовує почерговий спів окремих дітей і всієї групи. Проте не тільки спів, а й інші форми музичного навчання — пізнавання, слухання, сольфеджування за ручними знаками, за графічним, нотним записом тощо — можуть допомогти зрушенню в звукоутворенні, в інтонуванні, отже їх треба використовувати.

Слід зазначити, що вимоги, які вчитель ставить класу на уроках музики щодо вокалу, добиваючись правильної позиції під час співу, правильного дихання, ясної, чіткої, осмисленої дикції, природної міміки тощо, стосуються і відстаючих із співів учнів, як тільки вони розпочнуть свої спроби інтонування. Поступово, в міру просування цих учнів уперед, вимоги ці будуть зростати.

Досить значне місце на додаткових заняттях займає активізація слухової уваги, слухового контролю і самоконтролю «гудошників». Вчитель намагається вміло поєднувати в них зацікавленість із свідомим ставленням до звучання власного співу, голосу товариша, побудови поспівки. Вчитель помічає найменше поліпшення в інтонуванні, практично закріплює його шляхом повторення мотиву, фрази, інтонування яких вдалося дитині, звертає увагу учнів на те, як вони домоглися чистішого звучання. Не треба, щоб неінтонуючі відчували своє виняткове становище у порівнянні з іншими учнями. Вони повинні знати головне: треба навчитись співати «тоненько-високо».

Отже, багаторічна практика свідчить про доцільність і результативність поєднання двох організаційних форм — уроку і тимчасових індивідуально-групових занять, а також застосованих методичних прийомів і всього напряму роботи по подоланню «гудіння», що базуються на виявленні досить глибоких і різноманітних причин цього явища. Отже, кожен вчитель музики, який працює з першокласниками, має домогтися, щоб внаслідок першого року навчання в класному хорі зазвучав чистий унісон.

Робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасного музичного виховання – робота з неточно інтонуючими дітьми на уроках музики в молодших класах. Вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за практикою в школі дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:

1. Однією з найважливіших умов художнього виконання мелодії є правильне її інтонування. Відомо, що в музиці звуки, які утворюють мелодію, на відміну від мовної мелодики мають чітко визначену висоту, вступаючи у певні висотні, ладово-організовані співвідношення. Ця своєрідна риса мелодії знаходить своє відображення в нотному записі. Неточне інтонування навіть окремих звуків мелодії, не кажучи вже про заміну яких-небудь звуків іншими, змінює ладово-висотні співвідношення звуків мелодії, отже, порушує її інтонаційний зміст.

2. І правильний темп, і тонке нюансування, і красиве звукове забарвлення посилюватимуть враження від мелодії лише тоді, коли вона буде чітко відтворена. Тому найперше завдання вчителя співів — навчити дітей правильно інтонувати мелодію пісні, що забезпечить правильне унісонне звучання всього класного хору. Поряд з цим унісон є основою двоголосого, триголосого або багатоголосого співу. Якщо кожна хорова партія має добрий (як кажуть, «чистий») унісон, то у багатоголосому співі голоси будуть добре поєднуватися і зливатися.

3. Точне інтонування мелодії створює передумову для правильного розуміння її виконавцями, адже тоді їм легше зрозуміти і відчути втілені в музиці думки і почуття, легше передати своє ставлення до її змісту.

4. У практиці шкільного навчання хорового співу вчителю доводиться зустрічатися з серйозними труднощами, коли йдеться про правильне інтонування пісні. Однією з найбільших перешкод на шляху до чистого інтонування є те, що деяка частина учнів співає не в тон з класом, якщо взагалі можна назвати співом злегка ритмізований говірок на низьких звуках голосу без чи майже без будь-якої музичної інтонації. Тоді як більша частина класу співає пісню більш або менш правильно в нормальній теситурі дитячого голосу

5. Практика виправлення недоліків інтонування показала, що в тих випадках, коли «гудіння» було пов'язане з поганими вокально-моторними звичками, саме пробудження щирості й внутрішньої свободи спричинялося до того, що дитина раптово інтонувала у високій зоні. Велику роль, тут грає ясний, точний показ вчителя, який діє безпосередньо на механіку звукоутворення учня, активізуючи її.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Загальна характеристика мультимедійних засобів як методу музичного виховання
Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп’ютерні технології постійно вдосконалюються ...

Розвиток ідей трудового виховання в працях К.Д. Ушинського
Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей. Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріаль ...

Висота, бісектриса і медіана трикутника
Визначення. Висотою трикутника, опущеної з даної вершини, називається перпендикуляр, проведений із цієї вершини до прямої, що містить протилежну сторону трикутника. (рисунок 4.1) Рис.4.1 До ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net