Фінляндія – лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI століття

Приклад Фінляндії незаперечно свідчить на користь того, що поступ до суспільства знань не можна зводити до простого зростання витрат на науку і технології та збільшення відсотка науковців в активному населенні (хоч і це дуже важливо). Головне - концентрація ресурсів на інноваційних темах і проектах, в яких нові наукові знання стають основою вищого рівня виробництва і розвитку людського потенціалу нації.

Досягнення подібних результатів можливе тільки на основі поєднання одразу кількох чинників:

- фінансування наук і технологій вище критичного рівня (згідно з рішенням європейців, найпершим завданням є збільшення до 2010 р. частки витрат на НДДКР у середньому по ЄС до 3 %);

- нерозривне поєднання стратегії економічного розвитку країни з політикою розвитку наук, технологій та інноваційного виробництва;

- організація ефективної співпраці всіх учасників процесу інноваційного соціально-економічного розвитку;

- створення суспільного клімату підтримки освіти, науки і використання високих технологій в промисловості.

Комплексність, глибина й ефективність фінських трансформацій виразно контрастують зі станом розвитку наукових досліджень і освіти в Україні. Головні відмінності такі:

- концентрація нації не на майбутньому, а на минулому - розширення викладання історії, класичної літератури та ін. за рахунок скорочення обсягу викладання точних наук у середній і вищій школі;

- відсутність суспільного клімату пошани до наукової праці, неусвідомлення провідної ролі науково-технологічних досліджень у створенні основи для сталого розвитку України у XXI ст.;

- хибне уявлення про те, що перехід від централізованого планового управління економікою до ринкової самоорганізації автоматично приведе до трансформації штучно створеного хаосу в досконалу суспільно-економічну структуру;

- нерозуміння елітою України визначальних рис суспільства знань, звужене бачення прогресу як запозичення зарубіжних технологій та устаткування й поширення в освіті й науці персональних комп'ютерів;

- низький рівень наукової грамотності більшості населення, брак інформації про можливості нанонаук, біологічних та інших надвисоких технологій.

Рекомендуємо почитати:

Історія зародження та розвиток декоративного розпису
Художній твір (виріб) — особливий соціально-культурний предмет, який відбиває художньо-духовну концепцію та має утилітарну цінність. Якщо художня концепція відсутня або деформована, твір не ...

Тестування рецептивної граматичної навички
При навчанні граматики у школі, в учнів формується як рецептивна, так і репродуктивна граматична навичка. Граматичні навички мовлення, як і всі інші навички мовлення, повинні характеризуват ...

Знання про рослини як компонент змісту курсу "Природознавство"
У сучасній початковій школі навчальний предмет "Природознавство" вивчається у 3-4 класі, і є структурним компонентом курсу "Я і Україна", який охоплює зміст галузі Держа ...