Фінляндія – лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI століття

Нова педагогіка » Система вищої освіти у Фінляндії » Фінляндія – лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI століття

Сторінка 2

Та найважливіші рішення, які й визначають нині вектор розвитку Фінляндії, було прийнято у кризовий момент - у першій половині 1990-х років, коли економіка перебувала у складному становищі внаслідок розпаду СРСР і втрати його ринку. У 1995 р. було прийнято розгорнуту стратегічну програму інноваційного розвитку за моделями суспільства знань, яку трьома роками пізніше було модифіковано та уточнено. Ця програма є типовим випадком стратегії випереджувального розвитку. Фіни не концентрували зусиль на вирішенні проблеми спаду виробництва внаслідок зникнення ринку СРСР. а намагалися передбачити майбутні виклики й орієнтувалися на глибоку модернізацію засад виробництва і завоювання ринків розвинутих країн Європи і світу, на рух до суспільства знань. Головним засобом суспільно-економічного розвитку, підвищення людського капіталу нації та якості її продукції стали наука і технології.

Програма-95 складалася насамперед з чітко сформульованих постулатів вибору шляху до суспільства знань.

1. Інноваційність усієї економіки, її гнучкість і відповідність вимогам суспільства знань мають забезпечуватися за рахунок:

- підвищення ролі наукових знань і високих технологій;

- виділення галузей з високими значеннями продуктивності праці та доданої вартості;

- посилення економічної й науково-освітньої інтеграції з країнами Європейського Союзу;

- об'єднання можливостей університетів та науково-дослідних інститутів (НДІ) у проведенні досліджень і створенні нових технологій, орієнтованих на отримання якісно нових і конкурентоспроможних продуктів.

2. Інновації мають впроваджуватися за ефективної взаємодії сфер науки, виробництва і державного управління. У досягненні спільного успіху вирішальною є роль держави, яка має полягати:

- у створенні умов для розвитку наукового потенціалу Фінляндії, фінансуванні розширення інфраструктури та ін.;

- сприянні ефективній співпраці сфер науки і виробництва;

- організації суспільного консенсусу щодо науково-технологічного шляху розвитку країни.

3. Політика держави у сфері виробництва має бути орієнтована на визначені вище провідні цілі та передбачати:

- підтримку структурної побудови виробництва;

- реалізацію ідеї кластерів як орієнтованих на виконання певного завдання комплексів наукових і продуктивних сил;

- ефективне поєднання політики щодо виробництва з політикою підтримки наук і технологій.

У проведенні структурної політики Фінляндія суворо дотримується таких сучасних і перспективних принципів: по-перше, визнання сфери виробництва матеріальною базою розвитку держави; по-друге, надання пріоритетності розвитку електроніки, насамперед сектору телекомунікацій; і, по-третє, збереження різноманітності продукції, модернізація традиційних секторів (деревообробка і деревопереробка та ін.) за рахунок електронізації і нових технологій.

Розвиток економіки ґрунтується на рекомендаціях науковців щодо створення та підтримки кластерів - галузевих регіональних об'єднань. Причому Фінляндія зробила ставку на розвиток трьох традиційних великих кластерів (інформатика і телекомунікації, лісопромисловий комплекс та електромашинобудування на основі наукомістких технологій), а також двох новіших і менших за розмірами (біотехнології та різноманітні послуги з використанням наукомістких технологій (knowhow-intensive services)).

"Кластерний" підхід дуже полегшує концентрацію інтелектуальних і матеріальних ресурсів для досягнення найбільш важливих стратегічних цілей. Інформаційно-технологічний кластер не випадково вважається “першим” - він безпосередньо скерований у суспільство знань і має позитивний вплив на розвиток усіх інших кластерів.

Предметом особливої гордості країни є національна інноваційна система, яка характеризується продуманою структурою і включає тріаду - науку, промисловість та сукупність інститутів і засобів управління та розвитку. Інтелектуальним лідером тріади є сектор фундаментальних і прикладних наук, який включає:

- державні ВНЗ (недержавних у Фінляндії немає): 20 академічних і політехнічних університетів, які проводять наукові дослідження; 29 навчальних політехнічних інститутів - закладів неуніверситетського рівня; 18 державних науково-дослідних установ;

- провідні фірми і підприємства, які у своєму складі мають науково-дослідні підрозділи;

- державні установи та інстанції, які відповідають за політику наукового і технологічного розвитку.

Другим елементом тріади є промисловість та всі інші форми економічної діяльності, третім - політичні, бізнесові, громадські та інші організації й асоціації, які справляють безпосередній вплив на діяльність всього науково-дослідного та інженерно-технологічного комплексу.

Поява поняття "національна інноваційна система" змінює весь контекст, в якому розуміються інновації, - з важливого, але допоміжного, засобу підтримки економіки та забезпечення її поступального розвитку інновації стають частиною нової парадигми розвитку - синергетичної, нелінійної та евристичної. У звіті Академії наук Фінляндії (2000 р.) зазначалося: “Мислення в категоріях інноваційної системи означає, що інновація залежить не лише від розвитку наук і впровадження технологій, а й від спроможності всіх зацікавлених інституцій (університетів, НДІ, фірм, державної адміністрації) досягнення консенсусу щодо головних цілей і необхідності тісної співпраці для досягнення цих цілей”.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Аналіз навчальної програми середньої та старшої школи з фізики
У 2011-2012 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими навчальними програмами, які створено на основі Державно ...

Аналіз розвитку системи освіти в Італії
Італія є однією з найбільш розвинених країн Європи. Становлення системи освіти в якій зазнало чимало реформ, що сприяло формуванню та розвитку шкільної, середньої та вищої освіти. Мета дано ...

Метод Симпсона
Якщо в квадратурній формулі Ньютона-Котеса (2.12) взяти то здобудемо таку формулу (2.3.1) За формулою (2.11) знаходимо . Врахувавши властивості коефіцієнтів Котеса, знаходимо . Після підста ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net