Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі

Нова педагогіка » Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі » Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі

Сторінка 2

бути різноманітними: короткочасними і тривалими.

Розробляючи завдання для дослідів і спостережень, ми визначали, які спостереження та досліди учні будуть виконувати на уроці під керівництвом учителя, а які будуть виконувати вдома самостійно. Визначали також, які досліди показуватиме вчитель на уроці. а які досліди виконуватимуть учні.

Щоб демонстраційні досліди ефективно виконували свої функції у навчанні (освітню, виховну, розвиваючу), ми дотримувались певних вимог щодо їх демонстрування:

1. Перед демонструванням визначили мету досліду, створювали проблемну ситуацію, щоб зосередити увагу учнів на сприйняття й осмислення того, що буде демонструватися.

2. Демонстраційні досліди проводили на демонстраційному столі. Під час демонстрування звертали увагу учнів на прилади, що допоможе їм краще зрозуміти поставлений дослід.

3. Прилади для демонстрування досліду були прості й зрозумілі (звичайні склянки, пробірки, тарілки, колбочки тощо). Збирали частини приладу в присутності учнів, пояснюючи одночасно призначення кожної з них.

4. Під час проведення дослідів враховували колір, в який зафарбована рідина, і фон, на якому дослід демонструється.

5. Кожний дослід проробляли попередньо до уроку з метою відпрацювання техніки його проведення, визначення його тривалості, з’ясування оптимальних умов, за яких дослід вдається найкраще. Продумували місце досліду на уроці і план його пояснення.

Кожний дослід детально пояснювали. Без пояснення вчителя досліди будуть зовсім незрозумілі учням і не виконуватимуть у навчанні необхідних функцій (освітньої, виховної, розвиваючої).

Дотримувались техніки безпеки під час демонстрування дослідів.

Після проведених спостережень проводили бесіду, після якої робили учні висновки.

Готуючись до уроку із проведенням учнівських дослідів, ми:

визначали, як буде проводитись дослід – кожним учнем, парами чи в складі груп з 4 – 5 учнів;

перевіряли наявність відповідного обладнання, матеріалів;

перевіряли технічний стан пристроїв, якість дослідного матеріалу;

продумували технологію досліду і інструкцію для його виконання;

попередньо проробляли дослід, яким би простим він не здавався.

Організовуючи спостереження та досліди на уроках, намагались визначити етап уроку, на якому учні будуть активно спостерігати. Переважно організовували спостереження і досліди на етапі засвоєння нових знань, а узагальнення результатів спостереження – на етапі актуалізації опорних знань або на етапі закріплення знань (залежно від того, чи виконували учні спостереження на уроці, чи вдома самостійно).

Особливу увагу у процесі вивчення рослин ми приділяли проведенню практичних робіт.

У процесі організації практичних робіт ми дотримувались таких вимог:

1) чітко визначали конкретні цілі практичної діяльності;

2) відбирали необхідні матеріальні об’єкти або їх матеріалізовані форми;

3) розробляли практичне завдання і прийоми виконання завдань.

Оскільки засобом організації практичної роботи є практичне завдання, ми визначали характер цих завдань.

Репродуктивні завдання – це завдання, які виконуються за зразком.

Конструктивні завдання – завдання, які виконуються шляхом перенесення способу практичної дії в нову ситуацію, тобто ті самі дії з новими об’єктами.

За допомогою таких завдань відпрацьовувались практичні вміння учнів. У змісті завдань вказувались: мета, об’єкт практичної діяльності, послідовність виконання дій або посилання на інструкцію.

Нами було визначено етапи уроку, на яких виконується практична робота. Передбачено форми організації діяльності учнів при виконанні практичних робіт (фронтальна, групова, індивідуальна).

З метою перевірки сформованих знань учнів були розроблені різноманітні завдання.

Наведемо фрагменти уроків, на яких була реалізована наша методика вивчення рослин на уроках природознавства у 3 класі.

Тема уроку: Різноманітність живих організмів. Значення рослин у природі та житті людини. Будова рослин

Мета уроку: формувати уявлення про різноманітність живих організмів, про значення рослин у природі та житті людини, про будову рослин, органи рослин, види рослин; розвивати вміння аналізувати, зіставляти рослини, робити висновки; виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до рослин.

Тип уроку: предметний.

Обладнання: гербарії рослин, ілюстрації, кімнатні рослини, таблиця "Будова рослин".

Вивчення нового матеріалу

Практична робота з метою формування уявлення про будову рослин.

Розглянь гербарії рослин і малюнки пшениці і квасолі. Назви їх.

Знайди органи рослин. Назви органи рослин пшениці і квасолі.

Порівняй корінь пшениці і квасолі. Чим вони подібні і чим відрізняються? Зверни увагу на кількість корінців, їх товщину і довжину.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Вправи на визначення числа іменників
Гра “Множина чи однина?”. Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано “Множина”, “Однина”, показують число іменників. Виграє той, хто найменше помилиться. ...

Техніка слухання
Слухання — важливий етап, умова та засіб спілкування. Ефективність слухання забезпечує дотримання правил: 1. Під час слухання не допускайте ніяких сторонніх думок. Вслуховуйтесь. 2. Швидкіс ...

Класифікація формул логіки предикатів. Логічне слідування
За допомогою логічних операцій можна конструювати як завгодно складні предикати. Їх записують у вигляді формул, абстрагуючись від конкретного змісту. Введемо індуктивні означення терма та ф ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net