Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі

Нова педагогіка » Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі » Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі

Сторінка 10

Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань про рослини в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.

Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що розроблена нами методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у третьому класі сприяє ефективному засвоєнню учнями знань.

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. На основі аналізу літератури з’ясовано, що діти молодшого шкільного віку сприймають світ як єдине ціле, не поділяючи його прояви на біологічні, фізичні, хімічні явища. Інтеграція природничо-наукових знань на початковому етапі навчання дозволяє сформувати правильне цілісне уявлення про явища природи, створює базу для подальшого диференційованого вивчення наук про природу.

Природознавство є інтегрованим навчальним предметом, який представлений системою узагальнених знань про природу, адаптованих до вікових особливостей розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку. Він включає ієрархізовану систему знань, які відображають об’єкти і явища у їх взаємозв’язку, на доступному для учнів початкової школи рівні.

2. Виявлено, що компонентом змісту курсу "Природознавство" є елементарні ботанічні знання – про будову рослин, їхні життєві процеси – живлення, дихання, ріст, розмноження, пристосування до умов існування, взаємозв’язки з навколишнім середовищем, різноманітність, значення в житті людини і в природі, охорону рослин.

Знання про рослини засвоюються молодшими школярами у формі уявлень і понять. Основною формою знань та мислення учнів є поняття, узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. У ньому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв'язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя.

Вивчення рослин як компонента живої природи, особливості будови рослин, органи рослин, пристосування рослин до умов навколишнього середовища, умови росту й розвитку рослин розглядаються на прикладі квіткових рослин. Це пояснюється насамперед дидактичними принципами доступності, наочності і вивчення від відомого до невідомого, оскільки саме квіткові рослини постійно оточують дітей у їхньому повсякденному житті, є найбільш доступні для спостереження учнів, з ними можна ставити досліди і доглядати за ними.

3. На основі аналізу педагогічних джерел з’ясовано, що у процесі вивчення молодшими школярами рослин особливого значення набувають урок-екскурсія, предметний урок. Особливість предметного уроку полягає в тому, що власне предметний зміст, яким оволодівають учні у процесі уроку, передбачає різнобічне вивчення конкретного предмета або явища природи. На таких уроках школярів мають можливість розглянути той або інший предмет, випробувати його на твердість, відчути запах, покуштувати на смак, порівняти різні предмети, встановити спільні та відмінні ознаки.

На уроках - екскурсіях, які на предметних уроках, учні безпосередньо вивчають предмети та явища природи, але тут вони бачать їх в природній обстановці, тоді як у класі об’єкти, що вивчаються, ізолюються один від одного і від навколишнього середовища. Екскурсії допомагають значно глибше і повніше вивчити різноманітність явищ і об’єктів природи, встановити зв’язки організмів один з одним і з середовищем, з умовами існування.

Уроки з природознавства проводяться в певній послідовності, що передбачено шкільною програмою і забезпечує систематичність вивчення матеріалу. Правильні уявлення та поняття формуються внаслідок цілеспрямованої дії усієї системи навчання, що і має здійснювати вчитель у процесі навчання. Застосовуючи різноманітні методи і засоби навчання, вчитель має можливість планомірно і послідовно проводити формування відповідних уявлень і понять про об’єкти та явища природи.

4. З’ясовано, що важливе значення у формуванні знань про рослини має метод спостереження - свідомо організоване сприймання предметів і явищ навколишньої дійсності, спрямоване на виявлення істотних ознак, причинно-наслідкових зв'язків у природі. Діяльність вчителя в організації спостережень полягає в тому, що він організовує, стимулює, здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване, планомірне сприймання школярами об'єктів природи. Проте, не всі ознаки предметів та явищ безпосередньо сприймаються. У зв’язку з цим пізнання рослин, крім спостережень вимагає проведення дослідів і практичних робіт. Якщо у процесі спостереження сприймаються тільки зовнішні ознаки й властивості предметів та явищ, то за допомогою дослідів відбувається більш глибоке пізнання. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11

Рекомендуємо почитати:

Формування мовно-мовленнєвих компетентностей у майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»
У шкільній освіті сьогодні відбувається переорієнтування на гостру потребу комунікативно-діяльнісної спрямованості вивчення мови. „Головне завдання української мови . – підготовка мовно гра ...

Підготовка педагога до взаємодії з обдарованими дітьми
Обдаровані діти потребують індивідуалізованих програм навчання. Педагоги, що працюють з такими дітьми, повинні проходити спеціальну підготовку. Саме діти з високим інтелектом більш всього п ...

Методи літературознавчого аналізу та проблема літературної освіти в школі
Реформування національної школи ставить завдання модернізувати всі ланки освіти, зокрема і технологію викладання як української, так і зарубіжної літератур. Проблема літературної освіти в ш ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net