Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі

Нова педагогіка » Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі » Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі

Сторінка 1

Розробляючи методику вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства, особливу увагу ми приділяли визначенню цілей уроку, добору змісту, доцільних методів і засобів навчання.

Готуючись до уроку, ми намагалися дотримувалися таких вимог:

1. Навчати дітей так, щоб вони розуміли, що, чому і як треба робити, і ніколи не виконували вказівок вчителя механічно.

2. Навчаючи, застосовували усі види і форми пізнавальної діяльності, поєднували аналіз із синтезом, індукцію з дедукцією, зіставлення з протиставленням.

3. Те, що учням невідомо, логічно пов’язували з вивченим, оскільки вважали, що там, де немає логічного зв’язку між засвоєним і засвоюваним, там немає усвідомленого навчання.

4. Пам’ятали, що головне – не знання предмета, а особистість, яка формується. Тому прагнули навчити і виховувати так, щоб учень не був додатком до навчального предмета, а навпаки суб’єктом його активного освоєння.

5. Враховували, що кожний урок повинен перш за все розв’язувати певне завдання. Мета і завдання уроку мають бути конкретними. Тип уроку визначається залежно від основної дидактичної мети.

6. Готуючись до уроку визначили основні етапи уроку, послідовність методів і прийомів навчання, характер завдань для учнів і способи керування навчально-пізнавальною діяльністю школярів.

Щоб сформувати в учнів знання про рослин в 3 класі ми дотримувались таких умов:

За допомогою наочних засобів навчання ми організували сприймання і дії учнів з конкретними рослинами, оскільки всяке поняття є узагальненням багатьох різних, але по суті однорідних предметів.

За допомогою різноманітних завдань ми організовували розумову діяльність школярів, спрямовану на виділення істотних ознак. При цьому забезпечували розуміння школярами те, що поняття бувають більш загальними і вузькими. Так, поняття "дерево" більш широке, ніж поняття "хвойне дерево", але воно вужче, ніж поняття "рослина" З цією метою ми вели дітей від більш широких понять до вузьких шляхом виділення все більш поодиноких ознак як суттєвих. Наприклад, перехід від поняття "рослина" до більш вузького поняття "дерево" вимагає включення як суттєвих таких ознак, як стовбур, крона тощо. Звужуючи далі поняття, вчитель виділяє ще більш поодинокі ознаки: голки, хвою в результаті чого утворюються поняття "хвойні дерева". Щоб допомогти учням виділити ті суттєві ознаки, за якими різні предмети об’єднуються в групи, належать до одного поняття, ми наводили приклади так, щоб несуттєві ознаки учні побачили як варіативні, не основні.

Своєчасно вводили відповідне слово — термін, яке означає дане поняття. Оскільки ми вважали, що якщо знання про окремий предмет зберігаються у вигляді його образу, то узагальнені знання про цілу групу предметів, досить різних (дуб і ромашка), існують лише в слові. Введення слова із запізненням або знайомство з ним без розкриття значення на конкретному змісті робить знання дітей формальними, а інколи й помилковими.

За допомогою різноманітних вправ на різному фактичному змісті організовували закріплення сформованого поняття шляхом репродуктивного відтворення його змісту і застосування засвоєного поняття у подібних і нових. Ми вважали, що якщо класовод не використовує даної умови, то знайомлячись, наприклад, із поняттям "кущ", діти пов’яжуть її з єдиним кущем, зображення якої їм демонстрував учитель на уроці.

Особливого значення у процесі засвоєння знань ми надавали перевірці. Ми вважали, що, перевіряючи засвоєння понять, пропонувати дітям повторити основні ознаки поняття недостатньо. Учень може механічно запам’ятати всі ознаки. Щоб перевірити дійсне розуміння поняття, треба запропонувати учням практично застосувати набуті знання, обґрунтувати відповіді.

Надійнішим є прийом перевірки знань дітей на основі виконання ними різних самостійних робіт, які включали б завдання на класифікацію рослин на групи, опис рослин, порівняння рослин, доведення, встановлення взаємозв’язків тощо.

Зважаючи на те, що спостереження та досліди – складні процеси і без керівної, спрямовуючої роботи вчителя неможливі, ми приступили до розробки для третьокласників завдань для спостережень і дослідів, враховуючи певні вимоги до завдань. Завдання повинні:

забезпечувати формування уявлень, понять про рослини;

спрямовуватись на розвиток інтересу, довільної уваги, спостережливості учнів;

передбачати формування умінь спостерігати, виділяти істотні ознаки, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, доводити;

бути доступними для учнів третього класу;

бути передбачені як для індивідуальної роботи учнів, так і групової, фронтальної; як для виконання вдома, на уроці, екскурсії, в позаурочний час (на прогулянці, куточку живої природи);

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Поняття продуктивного і репродуктивного мислення
Незважаючи на те, що мислення, як процес узагальненого й опосередкованого пізнання дійсності завжди містить у собі елементи продуктивності, питома вага її в процесі розумової діяльності мож ...

Аналіз процесу формування пізнавальних інтересів учнів 4 класу в практиці роботи сучасної початкової школи
Одним із завдань нашого дослідження було проаналізувати стан процесу формування пізнавальних інтересів учнів 4 класу у практиці роботи сучасної початкової школи. З цією метою ми: 1) провели ...

Металопластика
Найпростішим, легким і доступним видом художньої обробки металів є металопластика. Найдоцільніше приступати до занять із металопластики у 5 класі, оскільки вона не потребує складних прийомі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net