Характеристика форм, методів та засобів вивчення молодшими школярами рослин у курсі "Природознавство"

Нова педагогіка » Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі » Характеристика форм, методів та засобів вивчення молодшими школярами рослин у курсі "Природознавство"

Сторінка 6

УІ. Систематизація, узагальнення й застосування знань.

УІ. Підсумок уроку та повідомлення домашнього завдання.

Складаючи план чи конспект уроку, учитель повинен чітко визначити: навчальну, виховну, розвиваючу мету уроку; якими вміннями і навичками повинні оволодіти учнів; що треба записати і замалювати в зошиті; розподіл часу за розділами уроку. Етап перевірки засвоєних знань, умінь і навичок може бути реалізованим і може пропускатися. Це залежить від того, чи пов’язаний зміст матеріалу з попередньою темою, і від його обсягу, від того, чи вимагає він від учнів напруженої роботи.

Починати предметний урок, вважає Ф. Кисельов, доцільно із вступної бесіди, завдання якої відновити в пам’яті учнів раніше бачене або вивчене і тим самим підготувати їх до свідомого сприймання нового матеріалу. Після вступної бесіди вчитель роздає предмети учням на парти і організовує спостереження. Він ставить послідовно ряд запитань і спрямовує увагу дітей на найістотніші ознаки й властивості предмета. Спочатку з’ясовують загальні ознаки, далі переходять до деталей. При цьому вчитель не повинен називати ознаки чи властивості об’єкта або повідомити готові висновки.

Конструюючи етап засвоєння нових знань, учитель власне предметний зміст поділяє на логічно завершені частини:

1. Знання, які засвоюються учнями під час безпосередньої діяльності з натуральними об’єктами (живими рослинами, гербарними рослинами).

2. Знання про предмет, які здобувалися з інших джерел знань, зокрема з образотворчих засобів наочності, розповіді вчителя тощо.

3. Знання, які відомі учням з попередніх уроків та життєвого досвіду. Вони актуалізуються в кожній логічно завершеній частині, але мають різне значення. Наприклад, є основою для усвідомленого сприйняття нових знань. Так, щоб сформувати поняття "голонасінні рослини", "квіткові рослини", насамперед необхідно актуалізувати знання про органи рослини та їх значення.

Мікроструктура етапу засвоєння нових знань, умінь і навичок предметного уроку розробляється з урахуванням виділених видів знань у власне предметному змісті теми; психолого дидактичних закономірностей засвоєння конкретних елементів знань; критеріїв вибору методів і прийомів організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Проілюструємо хід міркування учителя. Якщо у логічно завершеній частині змісту розкривається зміст поняття, уявлення, то форма знань вказує на хід процесу засвоєння, його етапи: сприймання, осмислення, узагальнення і закріплення. Отже, на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок процесу навчання виникає дидактична задача організувати засвоєння учнями поняття, уявлення. Реалізація цієї задачі здійснюється шляхом розв’язання логічно взаємозв’язаних дидактичних підзадач, зміст яких зводиться до: 1) усвідомленого сприймання рослин за ознаками: особливості форми кореня, будови стебла, довжина і ширина листків, наявність квітки, плоду; 2) осмислення сприйнятого матеріалу (аналіз, порівняння рослин за вказаними ознаками, виділення істотних ознак); 3) узагальнення істотних ознак, формування висновку про суть поняття; 4) закріплення змісту засвоєного поняття.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Рекомендуємо почитати:

Формування готовності до оволодіння писемним мовленням молодшими школярами засобами спеціальних форм навчання
Реалізація завдань формування соціально активної і духовно багатої мовної особистості неможлива без оволодіння мовою як засобом спілкування, що передбачає насамперед набуття школярами комун ...

Лад
У кожній мелодії звуки зв'язуються між собою на основі ладу. Лад - це система певних взаємин звуків із провідною роллю головного тону - тоніки. Найбільш уживані лади, що складаються із семи ...

Методи стимулювання і мотивації навчально- пізнавальної діяльності
Цю групу методів умовно поділяють на дві підгрупи за характером спонукання до навчання: Методи стимулювання інтересу до навчання: це дії, пов’язані зі створенням ситуації відкриття чогось н ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net