Організація самостійної учбової діяльності молодших школярів творчими вчителями сучасної початкової школи

Нова педагогіка » Самостійна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів » Організація самостійної учбової діяльності молодших школярів творчими вчителями сучасної початкової школи

Сторінка 3

На уроках природознавства змістом самостійних завдань підготовчого характеру найчастіше є узагальнення спостережень. Так, у II класі підчас вивчення теми «Пори року» можливі попередні завдання: скласти розповіді про природні явища, які спостерігали на цьому тижні; коротко охарактеризувати, яка погода була в січні тощо.

Іноді перед читанням статті вчитель,пропонує учням розглянути колекцію, гербарій або інше наочне обладнання. Наприклад, у III класі перед вивченням теми «Київ» учні розглядають набори ілюстрацій; перед вивченням тем «Луки», «Озера і болота», «Життя моря», «Життя прісних водойм» розглядають кольорові листівки, вирізки з журналів. Іноді корисно, щоб учні повторили вивчений матеріал за підручником і підготували відповідь на поставлене запитання.

Для самостійного ознайомлення учнів з новим матеріалом доцільно пропонувати текст описового характеру з підручника. Перед читанням статті вчитель за 1-2 хвилини повідомляє учням мету роботи, визначає текст, який вони повинні опрацювати, і обов'язково ставить контрольні запитання, на які учні мають підготувати відповіді в процесі читання тексту.

Нерідко перед самостійним опрацюванням статті (наприклад, «Рослини», «Дерева, кущі, трави», «Тварини», «Охорона здоров'я восени», «Птахи восени») доцільно запропонувати учням проблемне запитання, вислухати їхні міркування, а потім запропонувати прочитати текст статті і зробити правильний висновок.

Не завжди потрібно (особливо в II класі) визначати для самостійного опрацювання учнями весь текст. Якщо матеріал об'ємний, різноплановий, доцільно запропонувати самостійно, ознайомитися тільки з певною, логічно закінченою частиною, попередньо пояснивши незрозумілі дітям слова.

У її класі можна рекомендувати для самостійного ознайомлення такі тексти підручника: «Горобина», «Комахи восени», «Яблунева плодожерка», «Праця людей восени», «Охорона здоров'я взимку», «Догляд за кімнатними рослинами», «Дятлова кузня», «Шишкарі», «Охорона тварин узимку», «Охорона здоров'я весною», «Охороняйте рослин», «Білан капустяний», «Сонечко», «Зозуля».

У III класі учні можуть самостійно опанувати зміст статей: «Вивчаємо свій край», «Горизонт», «План», «Рівнина», «Гори», «Джерело», «Струмок і річка», «Озера і болота», «Луки», «Птахи наших водойм», «Хутрові звірі водойм», «Київ».

До багатьох текстів підручника вміщено запитання і завдання. Запитання, які стоять перед текстом, мають, як правило, підготовчий характер, тому доцільно вчителеві опрацювати їх з учнями перед самостійним читанням тексту. Наприклад, у підручнику для II класу перед опрацюванням статті «Тварини» пропонуються запитання: яких ви знаєте диких і свійських тварин? Яка тварина живе у вас вдома? Який її зовнішній вигляд і які в неї повадки? Як ви доглядаєте цю тварину? Ці запитання зацікавлюють дітей, активізують їхній власний досвід, враження. Після самостійного читання тексту завдання і запитання мають інший характер: розгляньте малюнки. Назвіть зображених тварин. Чому їх називають дикими, свійськими? Навіщо люди утримують свійських тварин? Розкажіть, як люди дбають про свійських тварин. Яких диких тварин ви знаєте? Як вони живуть, чим живляться? Тепер зміст запитань активізує логічне мислення дитини, спрямовує увагу на найбільш істотні ознаки тварини.

Перед самостійним ознайомленням з текстом іноді доцільно, щоб діти розглянули відповідну таблицю з природознавства, подивилися кілька кадрів діафільму або діапозитиву чи ілюстрації.

Учні II—НІ класів можуть самостійно за описом підручника виконувати нескладні досліди. Наприклад, другокласники можуть самостійно провести досліди з таких тем: «Термометр» (дослід № 2), «Сніг і лід», «Рослини взимку», «Умови життя рослин».

У III класі за підручником можна провести досліди на виявлення властивостей металів (твердість, колір, блиск та ін.) і кам'яного вугілля.

У процесі формування і закріплення таких природничих понять, як план, масштаб, карта, низовина, височина, горб, джерело, струмочок, річка, озера ї болота, земля-планета, доба, рік важливим видом самостійних завдань є схематичне малювання і креслення. Наприклад, у III класі вивчається тема «Рівнини, яри», мета якої сформувати в учнів уявлення про рівнини і яри та навчити зображувати рівнину на карті. Учитель виявляє знання учнів про рівнину і яр з опорою на наочність (таблиця і карта). Після цього учні читають статтю «Рівнина», за текстом якої креслять схеми-малюнки: низовина, височина,горб.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Сучасний стан проблеми санітарно-гігієнічного виховання учнів в ході роботи вчителя біології та шляхи її подолання
Проблема виховання в аспектах педагогіки й методики навчання біології нині стає дедалі актуальнішою, оскільки внаслідок глибоких трансформацій в ідеології суспільного життя й системи вихова ...

Сутність когнітивно-комунікативного підходу
Планування курсу вивчення іноземної мови (ІМ) включає необхідність вибору методу навчання. На сьогоднішній день поширений когнітивно-комунікативний метод навчання ІМ. В сучасній методиці по ...

Основні стадії розвитку колективу
У своєму розвитку колектив проходить три основні стадії (етапи). На першій стадії розвитку колектив характеризується такими ознаками: • він лише починає створюватись; • члени колективу недо ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net