Основні недоліки в інтонуванні у деяких учнів

Нова педагогіка » Робота з неточно інтонуючими дітьми на уроках музики в молодших классах » Основні недоліки в інтонуванні у деяких учнів

Сторінка 2

Імітацію паровозного гудка учень не інтонує, а наспівуючи ім'я улюбленої сестрички, він добре інтонує той же звук.

У таких випадках виконання частини знаходиться у прямій залежності від ставлення до цілого. Коли воно більш цікаве і вокально зручне, то бажання заспівати долає перешкоди. В даному разі учневі було приємно проспівати ім'я улюбленої сестрички, а голосний у, низхідний напрямок мелодії, низький регістр допомогли реалізувати це бажання.

Ленінградський вчитель І. Сєдих зробив масове обстеження 3700 першокласників щодо інтонування. Виявилося, що 11,5% учнів співають не в тон з класом, тобто «гудуть».

Так у 1999—2000 навчальному році було проведено дослідження звуковисотного інтонування у першокласників загальноосвітньої школи №2 міста Києва, в ході якого було перевірено інтонування учнів дев'яти перших класів. Було встановлено, що відсоток «гудошників» дорівнює 10.

Протягом наступних 3 років, продовжуючи дослідження, було перевірено ще 36 перших класів київських шкіл. Відсоток «гудошників» не збільшився, а навіть зменшився до 8—9.

Питання про відсоток «гудошників» у звичайному класі загальноосвітньої школи — не останнє. Якоюсь мірою це показник рівня масової музично-хорової культури дітей.

Відсоток 7—8-річних дітей в сучасній школі, які в силу різних причин тимчасово не можуть правильно інтонувати у звичайному діапазоні дитячого голосу, значно нижчий, ніж у був раніше. Цей факт цілком закономірний і є наслідком нечуваного розквіту масової музично-хорової культури в колишній Україні. Діти чують музичні радіо- і телепередачі, відвідують музичні ранки і вечори в палацах та будинках культури, музичні лекторії у філармоніях, слухають та дивляться дитячі опери і балети в оперних театрах, беруть участь у музичних гуртках палаців піонерів, вчаться в денних і вечірніх дитячих музичних школах, прилучаються до музики, починаючи з дитячого садка. Все це не може не впливати на підвищення рівня масового інтонування. Проте невелика частина першокласників все ж таки не вміє інтонувати в зоні природного дитячого голосу. «Гудіння» на низьких звуках замість співу навіть у невеликої кількості дітей в класі треба якомога скоріше виправляти, адже, як справедливо зазначає І. Пономарьков, фальшивий спів невеликої групи дітей є величезним гальмом у розвитку дитячої хорової культури.

Фальшивий спів негативно впливає на розвинення музичного і вокального слуху значної кількості учнів, які інтонують більш-менш правильно, приєднуючись до наймузикальніших, чисто інтонуючих дітей, але самі не мають ще чітких, добре сформованих музично-слухових уявлень. «Гудіння» гальмує їхній музичний розвиток, заважає координації музичного слуху і голосового апарату. За нашими спостереженнями, учнів, які можуть правильно проспівати без підтримки музичного інструмента або вчителя мелодію знайомої пісні, не більше 20%. Значна частина учнів інтонує найзручніші місця пісні чисто, а менш зручні з вокального боку — приблизно. Ось саме цій основній частині класу дуже небезпечно чути як постійний фон «гудіння», що різко порушує унісон, вироблення якого на даному етапі музичного виховання становить одне з основних завдань. Не можна забувати, ще під час хорового співу дітей вчать узгодженим колективним діям і що хорові навички — це навички узгодженого інтонування, ритму тощо.

Ні в якому разі не можна звільняти неінтонуючих дітей від хорового співу на уроці музики. Якщо це зробити, їхня вокально-слухова ваді буде закріплюватись, поглиблюватись і усунути її буде все складніші. Доводилось спостерігати учнів 4—5-х класів, що їхнє «гудіння» вчитель своєчасно не виправив. Ці учні соромились, своєї вади, вважали, себе за «безслухих», вокально і музично неповноцінних, а вчитель роздратовано щоразу просив їх не співати. Треба зробити докір і батькам, які не бачать великої біди у невмінні співати. Це закріплює у дітей, що не співають в тон з класом, відчуття своєї «неповноцінності». Старша дитина буде глибоко переживати від невміння співати «як всі». Переконання в тому, що спів для них недоступний, ще більше віддалить їх від хорових занять. Разом з тим спостереження свідчать про те, що такі діти люблять співати і тягнуться до співу.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Запровадження тестування у вітчизняній педагогічній практиці та практика зовнішнього незалежного тестування в Україні
У 2002 році Центр тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження» спільно з Міністерством освіти і науки України провели 200 тестувань, у яких взяли участь студенти перших курсів вищих ...

Урок засвоєння й застосування нових знань і вмінь
Уміння – це використання набутих знань і навичок для вибору й здійснення прийомів дії відповідно до поставленої мети, тобто це здатність виконувати складну комплексну дію на основі засвоєнн ...

Виховання пам’яті
Розвиток пам'яті залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Педагоги мають створювати умови, що прискорюють навчання, та дають можливість краще засвоїти і зберегти в пам' ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net