Основні недоліки в інтонуванні у деяких учнів

Нова педагогіка » Робота з неточно інтонуючими дітьми на уроках музики в молодших классах » Основні недоліки в інтонуванні у деяких учнів

Сторінка 2

Імітацію паровозного гудка учень не інтонує, а наспівуючи ім'я улюбленої сестрички, він добре інтонує той же звук.

У таких випадках виконання частини знаходиться у прямій залежності від ставлення до цілого. Коли воно більш цікаве і вокально зручне, то бажання заспівати долає перешкоди. В даному разі учневі було приємно проспівати ім'я улюбленої сестрички, а голосний у, низхідний напрямок мелодії, низький регістр допомогли реалізувати це бажання.

Ленінградський вчитель І. Сєдих зробив масове обстеження 3700 першокласників щодо інтонування. Виявилося, що 11,5% учнів співають не в тон з класом, тобто «гудуть».

Так у 1999—2000 навчальному році було проведено дослідження звуковисотного інтонування у першокласників загальноосвітньої школи №2 міста Києва, в ході якого було перевірено інтонування учнів дев'яти перших класів. Було встановлено, що відсоток «гудошників» дорівнює 10.

Протягом наступних 3 років, продовжуючи дослідження, було перевірено ще 36 перших класів київських шкіл. Відсоток «гудошників» не збільшився, а навіть зменшився до 8—9.

Питання про відсоток «гудошників» у звичайному класі загальноосвітньої школи — не останнє. Якоюсь мірою це показник рівня масової музично-хорової культури дітей.

Відсоток 7—8-річних дітей в сучасній школі, які в силу різних причин тимчасово не можуть правильно інтонувати у звичайному діапазоні дитячого голосу, значно нижчий, ніж у був раніше. Цей факт цілком закономірний і є наслідком нечуваного розквіту масової музично-хорової культури в колишній Україні. Діти чують музичні радіо- і телепередачі, відвідують музичні ранки і вечори в палацах та будинках культури, музичні лекторії у філармоніях, слухають та дивляться дитячі опери і балети в оперних театрах, беруть участь у музичних гуртках палаців піонерів, вчаться в денних і вечірніх дитячих музичних школах, прилучаються до музики, починаючи з дитячого садка. Все це не може не впливати на підвищення рівня масового інтонування. Проте невелика частина першокласників все ж таки не вміє інтонувати в зоні природного дитячого голосу. «Гудіння» на низьких звуках замість співу навіть у невеликої кількості дітей в класі треба якомога скоріше виправляти, адже, як справедливо зазначає І. Пономарьков, фальшивий спів невеликої групи дітей є величезним гальмом у розвитку дитячої хорової культури.

Фальшивий спів негативно впливає на розвинення музичного і вокального слуху значної кількості учнів, які інтонують більш-менш правильно, приєднуючись до наймузикальніших, чисто інтонуючих дітей, але самі не мають ще чітких, добре сформованих музично-слухових уявлень. «Гудіння» гальмує їхній музичний розвиток, заважає координації музичного слуху і голосового апарату. За нашими спостереженнями, учнів, які можуть правильно проспівати без підтримки музичного інструмента або вчителя мелодію знайомої пісні, не більше 20%. Значна частина учнів інтонує найзручніші місця пісні чисто, а менш зручні з вокального боку — приблизно. Ось саме цій основній частині класу дуже небезпечно чути як постійний фон «гудіння», що різко порушує унісон, вироблення якого на даному етапі музичного виховання становить одне з основних завдань. Не можна забувати, ще під час хорового співу дітей вчать узгодженим колективним діям і що хорові навички — це навички узгодженого інтонування, ритму тощо.

Ні в якому разі не можна звільняти неінтонуючих дітей від хорового співу на уроці музики. Якщо це зробити, їхня вокально-слухова ваді буде закріплюватись, поглиблюватись і усунути її буде все складніші. Доводилось спостерігати учнів 4—5-х класів, що їхнє «гудіння» вчитель своєчасно не виправив. Ці учні соромились, своєї вади, вважали, себе за «безслухих», вокально і музично неповноцінних, а вчитель роздратовано щоразу просив їх не співати. Треба зробити докір і батькам, які не бачать великої біди у невмінні співати. Це закріплює у дітей, що не співають в тон з класом, відчуття своєї «неповноцінності». Старша дитина буде глибоко переживати від невміння співати «як всі». Переконання в тому, що спів для них недоступний, ще більше віддалить їх від хорових занять. Разом з тим спостереження свідчать про те, що такі діти люблять співати і тягнуться до співу.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Вступ та навчання в Болонському університету
Стати студентом Болонського університету можна тільки відучившись одін-трі роки в російському вузі. Як правило, зарахування відбувається за посередництва Італійського інституту культури в М ...

Мовний матеріал як засіб формування комунікативно-мовленнєвих умінь
Якщо припустити, що пріоритет у навчанні усного мовлення повинен бути приділений культурно-побутовій тематиці, то, по-перше, така спрямованість навчання повинна бути належним чином забезпеч ...

Оцінка успішності учня, її значення у навчальному процесі. Критерії оцінки. Індивідуальний підхід до оцінки успішності учня
Оцінкою називають характеристику цінності, рівня або значення яких небудь об'єктів чи процесів. Оцінити - значить встановити рівень, степінь або якість чого-небудь. Оцінка основується на да ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net