Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Нова педагогіка » Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна" » Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Сторінка 8

система пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності;

евристична бесіда;

метод аналогії;

самостійне ознайомлення з новим матеріалом з опорою на допоміжні засоби і без них;

дослідницький метод навчання.

Дослідження І.Я. Лернер показали, що критеріями добору навчального матеріалу, який доцільно засвоювати в процесі пошукової діяльності молодших школярів, є:

зв’язок нового з раніше засвоєними матеріалом;

можливість логічного членування навчального матеріалу на чіткі кроки та елементарні завдання;

наявність протиріччя між опорними і новими завданнями;

готовність школярів до участі в пошуковій діяльності.

Кожна з форм організації має свої функції у набутті дітьми досвіду творчої діяльності. Через систему пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності вдосконалюються вміння учнів аналізувати, диференціювати ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити. Це той виконавчий інструмент, без якого не здійснити жодної творчої роботи.

Проблемне навчання ґрунтується на системі проблемних ситуацій. У 1-4 класах — це постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі суперечність, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

Мета створення проблемної ситуації — це засвоєння програмного матеріалу, розвиток розумових здібностей, формування інтересу до навчання. Проблемна ситуація виникає завдяки суперечності між пізнаним і непізнаним. Вона складається з таких компонентів: невідоме про предмети, їхні властивості, відношення чи способу дій, потреба пізнання невідомого, інтелектуальна можливість людини.

Серед критеріїв проблемної ситуації, що забезпечують активізацію пізнавальної діяльності, виділяють такі:

а) орієнтування розв’язування проблемної ситуації на максимальну самостійність учнів, їхню власну пізнавальну і дослідницьку діяльність;

б) значущість розв’язання проблемної ситуації.

Враховуючи це, вчитель використовує на уроках ситуацію суперечності між наявними знаннями дитини і тими, які необхідні для розв’язання даної проблеми; ситуацію необхідності вибрати ту систему знань, яка забезпечить розв’язання даної проблеми; ситуацію суперечності між наявними знаннями та вміннями і новими практичними умовами їх використання для розв’язування даної проблеми або між теоретичною можливістю розв’язати дану проблему і практичною нездійсненністю такого розв’язання в даних конкретних умовах.

Проблема — це проблемна ситуація, прийнята суб’єктом для розв’язування на основі наявних у нього засобів (знань, умінь, досвіду, пошуків). Проблема вирішується, як тільки учень набуває відповідних умінь. У навчанні проблемна ситуація має цінність, коли учень відчуває, що проблема для нього посильна.

У початкових класах найдоцільнішими і найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів, активізації пізнавальної діяльності є:

а) зіткнення учнів із суперечливими фактами. (Метал у воді тоне, а дерево – ні. Чому?);

б) постановка перед молодшими школярами дослідницьких завдань (Простежте, де починає швидше танути сніг, і поясніть чому);

в) спонукання учнів до узагальнення фактів;

г) спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому життєвому досвіду (Метал у воді тоне. Чому не тоне пароплав?);

д) постановка проблемного питання на основі створення елементів дискусії;

е) створення ситуації, коли учні переконані в недостатності своїх знань і відчувають потребу набути нових, щоб відповісти на поставлене питання.

Створенню проблемної ситуації передує підготовча робота, у процесі якої вчитель забезпечує учням мінімум знань, необхідних для розв’язання проблеми. Якщо учні в змозі самостійно розв’язати проблему, учитель вдається до навідних запитань.

На початковій стадії застосування проблемного навчання вчитель сам висуває, формулює і розв’язує пізнавальну задачу, діти запам’ятовують хід її розв’язання. Надалі вчитель спонукає учнів до все більшої самостійності в розв’язанні завдань, диференціюючи при цьому процес пошуку.

Евристичну бесіду інколи називають сократівською. Це пов’язано з іменем грецького філософа Сократа, який вів бесіди із своїми учнями таким чином, що вони самостійно приходили до відкриття істини. Цей метод сприяє організації частково-пошукової діяльності учнів, коли вони самостійно виконують тільки окремі кроки пошуку, а цілісне розв’язання проблеми досягається разом з учителем. Тому евристична бесіда доступна й для учнів слабко підготовлених, які вчаться логічно міркувати на зразках.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Рекомендуємо почитати:

Діагностика асоціальної поведінки підлітків
Мета дослідження — аналіз проблеми девіантної поведінки сучасних підлітків та засобів її корекції. Завдання дослідження: 1) дослідити структуру асоціальної поведінки; 2) виявити схильність ...

Врахування вікових особливостей у побудові занять у гуртках
Неможливо зрозуміти специфіку образотворчого мистецтва як предмета без знання того, що являє собою учень на різних етапах здобуття освіти. В історії методики були періоди, коли основна уваг ...

Розвиток емоційної чутливості дитини
Складається враження, що автори нових програм з образотворчого мистецтва, хоч і підсвідоме, керуються Програмою єдиної трудової школи (1921 р.), де зазначено: «Не художниками і не естетами ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net