Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Нова педагогіка » Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна" » Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Сторінка 7

Види завдань для доведення:

1. Завдання, які для обґрунтування тези вимагають незначної кількості аргументів — одного, двох відомих із минулого досвіду фактів, свідчень, правил.

Наприклад: Довести, що вапняки утворились на дні морів.

2. Завдання для доведення за аналогією.

Наприклад: Граніт — міцний камінь, тому його використовують для будівництва. Міркуючи за зразком, довести, що крейду доцільно використовувати для виробництва порошку та крейдяних олівців.

3. Завдання для доведення судження, аргументи якого учні встановлюють самостійно.

Наприклад: Довести, що життя сучасної людини неможливе без корисних копалин.

Складність пізнавальних завдань для доведення повинна поступово зростати від логічно правильно побудованого роздуму з використанням відомих аргументів до формулювання висновків на основі самостійно відібраних аргументів.

Дослідження Б.Г. Друзь , В.І. Лозової , Н.А. Менчинської показали, що на розвиток пізнавальних інтересів учнів позитивно впливають також завдання з логічним навантаження. Зокрема такі їх види:

1. Завдання з елементами дослідження. До них можна віднести вправи із словами: «порівняйте», «виділіть головне», «покажіть», «обґрунтуйте», «доведіть», «узагальніть» та ін.

2. Завдання, при яких учні «відкривають» нові для себе зв’язки, залежності, закономірності тощо і переконуються в їх справедливості. До них належать, зокрема, вправи на здійснення простих умовисновків, найпростіших класифікацій та групування предметів.

3. Практичні завдання і вправи, зокрема вправи на використання різних тверджень.

4. Цікаві вправи та дидактичні ігри.

5. Самостійне складання вправ учнями (спочатку за аналогією, пізніше — за конкретними умовами).

Під завданнями з логічним навантаженням розуміють такі вправи й задачі, виконання яких потребує всебічного врахування взаємозв’язків між даним і шуканим, правильного оцінювання окремих компонентів завдання, поданого в нестандартній формі; розуміння деяких властивостей величин чи залежностей між ними, що безпосередньо не зазначені в умові, але випливають з певних загальних закономірностей, причинних або функціональних залежностей.

Завдання з логічним навантаженням ми розбили відповідно до їх рівнів. При виконанні завдань першого рівня учень лише обґрунтовує твердження. Завдання другого рівня дають змогу самостійно дійти до певних висновків, довести їх правильність, перевірити тощо. Вправи і завдання третього рівня стимулюють дітей до активної розумової діяльності, до творчого пошуку, що є характерною ознакою справжнього пізнавального інтересу.

Наведемо приклади таких завдань:

1.Поміркуйте, який ґрунт містить більше повітря: піщаний або глинястий. Доведіть свою думку.

2. Як відомо, моря весь час поповнюються прісною водою річок. Проте солоність морської води при цьому не зменшується. Чому?

3. Коли ми дивимось у вікно вагона, що рухається, то бачимо, як усі предмети за вікном «біжать» назустріч поїзду; чим далі предмет, тим повільніше він «біжить» Чому?

4. У вітряний день нам стає тепліше, якщо ми заховаємося від вітру. А чи однакові показники термометра на вітрі і в затишку?

5. Довжина всіх коренів ялини приблизно 2000 м, а в сосни — у 6 разів більша. Чи можна за цими даними сказати, яке з дерев більше пристосоване до посушливих умов?

Таким чином, розвиток логічного мислення — неодмінна умова свідомого набуття знань учнями, формування їхнього пізнавального інтересу. Ми прийшли до висновку, що кожен учитель мусить навчити дітей визначати подібне й відмінне між предметами і явищами, привчати їх до аналізу, синтезу, узагальнення, індукції, дедукції та інших розумових операцій.

Безперечно, використання завдань із логічним навантаженням — це тільки частина проблеми формування стійкого інтересу учнів до навчання. Не менш важливо, щоб вивчення програмних питань курсу «Я і Україна» передбачало розумовий розвиток дітей, тренування пам’яті, самостійності, гнучкості мислення тощо. Так, тренування пам’яті доцільно пов’язати з пошуками найраціональніших прийомів запам’ятовування, з виявленням певних закономірностей.

Наступною умовою розвитку пізнавальних інтересів у молодших школярів є пошукова діяльність. Готуючись до уроку, вчитель розв’язує принципове питання: як краще організувати засвоєння нового матеріалу — через репродуктивну або пошукову діяльність учнів. Дослідження вченими шляхів розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів показали, що в початковій школі доцільно використовувати п’ять форм організації пошукової діяльності, а саме:

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Рекомендуємо почитати:

Запам’ятовування, відтворення та забування
Пам'ять - форма психічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що робить можливим його повторне використання в діяльності або пов ...

Вербальні засоби комунікації
Універсальним знаряддям міжособистісної взаємодії (у педагогічній практиці – вчителя з колегами, керівниками, учнями, їх батьками) є вербальна комунікація. Вербальна (лат. verbalis, від ver ...

Прояви адаптації до шкільного навчання у дітей з порушеннями мовлення
Зі вступом дитини до школи наступає абсолютно новий етап її життя і до цього етапу вона повинна бути достатньо підготовленою. Раніше за все‚ повинні бути готові виконувати серйозну діяльніс ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net