Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Нова педагогіка » Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна" » Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Сторінка 5

Виконання пізнавальних завдань цього типу сприяє глибшому розумінню учнями відношень подібності й відмінності, що лежать в основі переносу засвоєних знань.

Завдання для класифікації тіл та явищ природи за суттєвими ознаками

Класифікація є наступним кроком аналізу після визначення та порівняння ознак об’єкта чи явища. Якщо порівняння — це знаходження ознак подібності та відмінності, то класифікація — співвіднесення предметів до класу, в межах якого вони не відрізняються за прийнятою ознакою або критерієм. Тобто класифікація полягає в об’єднанні певних об’єктів у групи (класи) відповідно до найсуттєвіших ознак та зв’язків, притаманних об’єктам певного роду і відрізняють їх від об’єктів інших родів.

Вивчаючи розвиток процесу класифікації в учнів М.М. Шардаков, Г.О. Люблінська, Л.Ф. Обухова та інші виявили, що у дітей молодшого шкільного віку недостатньо розвинуте уміння диференціювати суттєві й несуттєві ознаки та властивості. Діти класифікують предмети переважно за несуттєвими зовнішніми ознаками; спираються на ті ознаки і властивості об’єктів, які впадають у вічі й викликають у них підвищені емоційні переживання. Тому в учнів часто виникають труднощі у процесі самостійної класифікації об’єктів за окремими суттєвими ознаками. Формуючи в учнів таке вміння слід також враховувати і те, що властивості та ознаки одного й того ж об’єкта можуть бути в системі різних понять, оскільки вони мають не абсолютний, а відносний характер. Тому важливо, щоб не лише вчитель постійно розкривав істотні ознаки та властивості об’єктів, але й залучав до цього учнів.

Види завдань для класифікації за суттєвими ознаками:

1. Завдання на визначення об’єкта за вказаними ознаками.

Наприклад: З’єднати стрілками.

Великий простір суші з майже рівною поверхнею – це * * гори

Повздовжня заглибина з крутими схилами – це… … .* * яр

Підвищення на рівнині – це…… * * рівнина

Дуже піднята ділянка земної поверхні – це… ** горб

2.Завдання для вилучення зайвих об’єктів (ознак, властивостей тощо).

Наприклад: Закреслити назви органів, які не належать до органів травлення. Ротова порожнина, нерви, стравохід, шлунок, очі, язик, кишечник, зуби.

3. Завдання, що передбачають розподіл об’єктів на групи за самостійно встановленими суттєвими ознаками.

Наприклад: Перелічені назви рослин поділити на групи і заповнити таблицю.

Калина, кульбаба, сосна, пирій, береза, малина, овес, верба, шипшина.

Групи рослин

Назви рослин

1.

2.

3.

4. Завдання на самостійне встановлення суттєвих ознак та визначення об’єкта.

Наприклад: Впізнати за описом форму земної поверхні. За якими ознаками можна це зробити?

Ця форма земної поверхні буває на горбистих рівнинах. Вона має вигляд повздовжньої заглибини з крутими схилами і вузьким дном.

Складність пізнавальних завдань на класифікацію вивчених об’єктів зростає за характером суттєвих ознак — від визначення об’єкта за вказаними ознаками до самостійного встановлення суттєвих ознак об’єкта з метою віднесення його до певного класу (групи); а також за кількістю ознак, що залучаються у пошуках відповіді.

Виконуючи пізнавальні завдання цього типу, школярі вчаться виділяти достатню кількість ознак об’єктів, відрізняти істотні ознаки від неістотних, встановлювати відповідність істотних ознак вивченим об’єктам. Виконання учнями пізнавальних завдань на класифікацію сприяє осмисленому засвоєнню ознак і властивостей предметів та явищ.

Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків

Важливу роль у формуванні пізнавальних інтересів і природничих знань молодших школярів відіграють завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків між окремими тілами та явищами природи. Відкриття кожного зв’язку — це крок до глибшого розуміння навколишнього світу. Чим більше й частіше учень осмислює різноманітність зв’язків між тілами та явищами природи, тим узагальненішими вони стають і зручнішими для виявлення їх у незнайомих ситуаціях.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Рекомендуємо почитати:

Обґрунтування методів проведення уроку волейболу в загальноосвітній школі
Під змістом уроку фізичної культури в загальному i волейболу зокрема розуміють систему спеціально підібраних фізичних вправ у відповідності до вирішення поставлених завдань. Але детальний а ...

Діяльність класного керівника у здійсненні статевого виховання підлітків
Статеве виховання підлітків важливий аспект у всебічноому розвитку дитини. Завданням школи є – закласти основи, розставити деякі загальнозначущі орієнтири, уникаючи безтактності та нав'язли ...

Методи екологічного виховання
Роль методу в системі виховання і навчання є визначальною. Метод навчання та виховання - це впорядкована діяльність вихователя та дітей, спрямована на досягнення поставленої мети навчання т ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net