Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Нова педагогіка » Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна" » Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Сторінка 18

Як свідчать дані таблиці наприкінці навчального року в результаті проведення експериментального навчання можна зробити висновок про те, що в учнів експериментального класу пізнавальні інтереси сформовані на вищому рівні, ніж в учнів контрольного класу. В них підвищився інтерес до курсу „Я і Україна” після проведення нестандартних уроків, використання пізнавальних завдань, створення проблемно-пошукових ситуацій. Учні експериментального класу із задоволенням відвідували уроки „Я і Україна”, насичені різноманітним цікавим матеріалом.

Разом з тим, під час педагогічних спостережень в експериментальному класі ми виявили, що для учнів характерними були:

виражений інтерес до інформації природничого характеру;

бажання зрозуміти сутність явищ, визначити їх взаємозв’язки;

відтворення природничої тематики в інших видах діяльності, зокрема, в грі, малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні;

зростання пізнавальної активності дітей в усіх видах організованої діяльності щодо засвоєння програмового матеріалу; виникнення інтересу до способів досягнення результату.

Слід зазначити, що внаслідок такої пізнавальної діяльності спостерігалися відмінності і в рівнях сформованості знань учнів із природознавства в 4 класі. Про це свідчать дані оцінювання із природознавства, проведені вчителями обох класів наприкінці навчального року.

Контрольний зріз проводився у формі письмового опитування учнів. Змістову основу контрольних завдань становив програмовий матеріал з курсу “Я і Україна. Природознавство” в 4 класі. Процесуальний аспект завдань передбачав певний рівень сформованості пізнавальних умінь у молодших школярів на кінець навчального року, відповідно до вимог, зазначених у навчальних програмах.

Основними критеріями оцінювання результатів виконання учнями контрольних завдань були правильність та повнота виконання завдань, а також рівень самостійності школярів під час їх виконання. Кількісні показники наприкінці експериментального навчання в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному.

Співвідношення рівнів сформованості знань учнів покажемо за допомогою діаграми (див. рис. 1).

Рис.1. Співвідношення рівнів сформованості пізнавальних інтересів учнів 4 класу

Аналіз даних діаграми свідчить, що кількісні показники наприкінці навчального року в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості знань досягли 20,0 % учнів, то в експериментальному класі цей показник становить 33,3 % учнів. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі кількість учнів із середнім і низьким рівнями сформованості навчальних досягнень менша, ніж у контрольному класі.

Таким чином, дані експериментального дослідження показали, що при систематичній, послідовній і цілеспрямованій роботі вчителя початкових класів із використанням на уроці різних методів і прийомів навчання на різних етапах уроку, сприяє підвищенню рівня засвоєння учнями навчального матеріалу, удосконаленню відповідних умінь і навичок молодших школярів, а також зацікавлює учнів навчальним матеріалом, формує у них позитивну навчальну мотивацію та пізнавальні інтереси.

Проведене експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки.

Сучасність висуває серйозні проблеми розвитку й удосконалення освіти. Від якості, глибини та обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить майбутнє нашої країни.

Аналіз психолого-педагогічних та методичних досліджень свідчить про те, що в сучасній школі є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних засобів розвитку пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку, для виявлення закономірностей, що допомагають спрямовувати їхню навчальну діяльність. Постійне створення умов, за яких виникає зацікавленість, забезпечить розвиток глибоко пізнавального інтересу, що значною мірою гарантує успіх у навчанні.

Проблемою виникнення пізнавального інтересу в учнів здавна займалися видатні педагоги і психологи, які досліджують певні невідкладні питання, висувають свої теорії, обґрунтовують дослідження. Серед них такі педагоги як Н.М. Бібік, Б.Г. Друзь, О.Я. Савченко, Г.І. Щукіна та інші. Всі автори надають винятково важливого значення інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання. Основні етапи процесу формування пізнавального інтересу виявили дослідження психологів Л.І. Божович, О.В. Скрипченко, Г.І. Щукіної та інших.

Страницы: 13 14 15 16 17 18 19

Рекомендуємо почитати:

Використання моделювання в хімії
На думку більшості видатних хіміків, у тому числі лауреата нобелівської премії Р. Сиборга, теоретичне моделювання є основним методом пізнання в хімії. Сутність хімічних явищ прихована від б ...

Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів
Аналіз психологічної основи уроку передбачає вивчення і оцінку того, якою мірою організація, зміст навчання і дидактичні прийоми забезпечують розвиток учнів, цілісність і ефективність проце ...

Змістове забезпечення здоров’язберігаючої функції початкової освіти у чинних підручниках
Зміна цілей і цінностей сучасної освіти, яка відбулася останніми роками, засвідчує потребу у новому розумінні педагогами ролі здоров'я в організації навчально-виховного процесу, оцінці його ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net