Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Нова педагогіка » Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна" » Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Сторінка 16

Доцільна тривалість екскурсій 2-3 години. Підготовка до неї передбачає складання маршруту і попередню його перевірку вчителем; визначення об’єктів, на основі яких можна організувати відповідну практичну навчальну роботу; розробку системи запитань, творчих завдань та визначення форм пізнавальної діяльності учнів початкових класів на кожному об’єкті екскурсії; проведення інструктивної бесіди (що треба повторити з програмового матеріалу, яке підготувати обладнання, як одягатися, що взяти з їжі тощо); добір ігор для організації дозвілля та відпочинку дітей у проміжках між навчальною роботою.

Слід зазначити, що екскурсія буде вдалою тоді, коли до неї вчитель сумлінно підготується сам і підготує дітей — вразливість, допитливість, нахил до фантазування й рухливість, подбати про найменші деталі.

Перед ознайомленням із зрошувальною установкою доцільно навести учням такі факти: «Одна рослина соняшника за літо випиває 200-250 л води. Якщо всю воду яку випиває протягом літа гектар пшениці, рівномірно розлити на цій площі, то вона вкриється шаром заввишки 30-40 см. Кожному кілограму зерна для дозрівання потрібно близько 1200 л води».

Проходячи біля річки або ставка, можна запропонувати дітям визначити на око ширину цих водойм, а потім ознайомити їх з одним із способів знаходження недоступних відстаней.

Плануючи екскурсію, треба добирати такі завдання, які б не тільки поглиблювали знання, а й забезпечували між предметні зв’язки. Обов’язково слід подбати і про цікаву підсумкову роботу. Одним учням учитель пропонує виконати тематичні малюнки, іншим — описати якийсь цікавий епізод із екскурсії, оформити зібрану на будівельному майданчику колекцію матеріалів тощо.

На місцевості учні визначають предмети, що знаходяться в північному, південному, східному і західному напрямках; схематично показують їх в альбомах. Спостерігають, як змінюється лінія горизонту залежно від висоти місцевості, на якій вони знаходяться. Діти замальовують листки дерев і кущів, збирають осінній букет, шукають природний матеріал для іграшок. Після екскурсій учні оформляють колекції, виготовляють гербарії. Важливо заохотити дітей висловлювати вголос свої думки і почуття, шукати точні й виразні слова для опису побаченого. Перед екскурсією учні можуть отримати індивідуальні завдання і зібраний матеріал оформити у вигляді наочних посібників, роздавального дидактичного матеріалу, якими можуть користуватися молодші школярі. Екскурсія стає чудовим засобом розвитку пізнавальних інтересів учнів до знань, коли розкриваються між предметні зв’язки.

Таким чином, екскурсії мають велике значення у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Вдало проведена екскурсія залишає в пам’яті учнів яскраві спогади, дає змогу краще засвоїти основні поняття з курсу «Я і Україна», стає багатим джерелом нових знань і дієвою формою виховання.

Отже, процес формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках природознавства буде ефективним, якщо дотримуватися таких дидактичних умов:

розуміння дитиною змісту і значення виучуваного;

наявність нового як у змісті виучуваного, так і в самому підході до його розгляду;

емоційна привабливість навчання;

використання системи пізнавальних завдань;

застосування завдань з логічним навантаженням ;

доцільне використання форм організації пошукової діяльності ;

використання проблемно-пошукових ситуацій;

правильне застосування самостійної роботи;

використання довідкового матеріалу, «цікавинок», кросвордів, ребусів, загадок на уроках ;

проведення екскурсій.

Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити доцільність проведення нестандартних уроків, використання пізнавальних завдань, «цікавинок», створення проблемно-пошукових ситуацій у процесі розвитку пізнавальних інтересів в учнів 4 класу.

Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації навчального процесу.

Експериментальне дослідження здійснювалося протягом 2008-2009 навчального року на базі Війтовецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Волочиського району Хмельницької області.

Для організації формального етапу нами було відібрано як експериментальний 4-А клас Війтовецької ЗОШ (24 учні). Відповідна кількість учнів контрольного класу 4-Б — (24 учні) — була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною та традиційною методиками організації навчального процесу.

Страницы: 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Рекомендуємо почитати:

Урок перевірки корекції знань та вмінь
Цей тип можна вибирати для проведення підсумкового уроку за семестр та рік. Використати його можна лише в початкових класах, де такі уроки заплановані в програмах з народознавства. Структур ...

Особливості соціально-педагогічної діяльності в умовах літнього оздоровчого табору
Робота літнього тимчасового дитячого оздоровчого табору має багато переваг у вирішенні проблеми розвитку якостей творчої особистості, а саме:- в центрі діяльності таких таборів знаходяться ...

Методика вивчення розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі з використанням міжпредметних зв’язків
Традиційна методика трудового навчання головну увагу приділяла діяльності вчителя, вдосконаленню процесу передачі ним знань, а не учінню — діям учня із засвоєння цих знань. Сучасна прогреси ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net