Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Нова педагогіка » Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна" » Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Сторінка 11

Учнів треба вчити не тільки порівнювати, а й розповідати, як вони це роблять. Тому вчитель постійно звертається із запитаннями: «Що означає порівняти об’єкти і явища?» або: «Щоб порівняти предмет, спочатку треба…, а потім…»

— Усі рослини відрізняються стеблом: у дерева один дерев’яний стовбур; у кущів стебел багато і вони також дерев’янисті; у у трав’янистих рослин стебло м’яке, соковите.

— За якою ознакою розподіляються рослини на 3 групи? (Рослини розподіляються на дерева, кущі і трав’янисті рослини за характерними особливостями стебла).

Завдання на закріплення вивченого матеріалу.

1. Із перелічених назв рослин: сосна, бузок, копитняк, льон, ожина, смерека, кріп, фіалка — виберіть трав’янисті. Поясніть, чому вони належать до цієї групи.

2. Перелічені назви рослини: береза, смородина, айстра, дуб, клен, малина, барвінок, лобода, ліщина — розподіліть на 3 групи: дерева, кущі, трав’янисті рослини. За якими ознаками ви це зробили?

3. Доведіть, що яблуня — дерево.

4. Чому картопля належить до трав’янистих рослин?

Виняткові можливості для формування досвіду творчої діяльності та розвитку пізнавальних інтересів учнів має дослідницький метод (І.Я. Лернер ). Деякі вчителі вважають його недоступним для молодших школярів. Він дійсно складний за способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, вимагає від дітей розвинених пошукових умінь. Проте дослідження вчених показують, що виконання учнями 3-4 класів елементарних дослідницьких завдань — не тільки можливе, а й ефективне для їхнього розвитку. Встановлено, що протягом навчання в початковій школі учні за умов відповідної процесуальної і мотиваційної підготовки спроможні брати участь у різноманітних видах навчально-дослідницьких завдань.(див.додаток Б)

Наприклад, формування нових понять на основі тривалих спостережень з наступним установленням причинно-наслідкових зв’язків, засвоєння властивостей об’єктів через експериментальне «відкриття» під час дослідів. Керуючись прийнятою метою, діти на деяких етапах самостійно планують хід роботи, добирають матеріал для спостережень, дослідів, висловлюють припущення, фіксують результати дослідів, роблять замальовки, висновки, доводять. Отже, в дослідницькому методі працює весь діапазон пошукових умінь дитини.

Щоб захопити школярів дослідженнями, треба прищепити їм спочатку смак до вдумливого нагромадження та осмислення спостережень, проведення короткочасних експериментів з відомими об’єктами, які відкривають нові властивості. Корисно також підключати весь клас до групових дослідницьких завдань, розрахованих на 2-3 тижні (а іноді й на місяць).

Таким чином, узагальнюючи сказане про роль проблемного навчання у засвоєнні нового матеріалу, слід зробити висновки, що воно за своїм характером наближається до реальних умов життя і готує дітей до творчої участі в ньому, сприяє пробудженню в учнів прагнення до нових знань, активізує їхній пізнавальний інтерес, формує прийоми і вміння самостійно набувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності.

Дослідження І.Я. Лернер показали, що проблемно-пошукові ситуації підтримують, поглиблюють і розвивають інтереси молодших школярів. Діти працюють із захопленням, у класі постійно панує робочий настрій, атмосфера чекання нового, намагання його відкрити.

Отже, щоб забезпечити проблемний підхід до навчання з метою розвитку інтересу, вчителі мають додержуватись таких психолого-педагогічних вимог: кожне завдання повинно викликати проблемну ситуацію; завдання мають забезпечувати системне виникнення проблемних ситуацій; сукупність проблемних завдань забезпечує поступове ускладнення знань, поєднання таких форм мислення, як індукція, дедукція, аналогія, діяльність учнів на різних рівнях інтелектуальної активності (конструктивний, реконструктивний і переносу), проблемне вивчення навчального матеріалу.

Створення проблемно-пошукових ситуацій на уроках «Я і Україна» дає змогу працювати весь урок зацікавлено, активно. Діти переживають радість творчості, відкриття, відчуття перемоги. Хай це буде «відкриття» давно відкритого, а перемоги почнуться із самостійного розв’язання складного завдання. Але маленька людина переживає ті самі почуття, що й справжній першовідкривач.

Наступною умовою розвитку пізнавальних інтересів є самостійна робота на уроках “Я і Україна”. Самостійність учнів у навчанні — найважливіша передумова оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Часто і правильно застосована самостійна робота розвиває увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру. Це зумовлює обов’язковість і різноманітність самостійних робіт.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Рекомендуємо почитати:

Розгляд структури деяких нестандартних уроків
Бінарними називаємо заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готують учителі-предметники, кожний із яких проводить е ...

Види пам’яті
Існує кілька основних підходів у класифікації пам'яті. На сьогоднішній час як найбільш загального підстави для виділення різних видів пам'яті прийнято розглядати залежність характеристик па ...

Навчання читання у середній школі. Види читання
Читання – сприйняття і переробка інформації, закодованої за нормами відповідної мови. Цілі навчання читання: Читання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net