Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Нова педагогіка » Дослідження взаємозв’язку мотивації до занять фізичним вихованням та рівня фізичного розвитку та підготовленості учнів старших класів ЗОШ » Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Сторінка 5

Мотивація стає ефективнішою, якщо здійснюється в поєднанні з стимулюванням.

Стимулювання, як спеціальна діяльність учителя, спрямована на підвищення навчальної активності учнів за допомогою зовнішніх збудників–стимулів. Стимул (від латинського – збуджую, заохочую) передбачають особистісно значимі заохочення учнів за формулою: “Якщо досягнеш результатів, будеш винагороджений ” (високою оцінкою, подякою, похвальною грамотою тощо). У такому випадку учні використовують свої досягнення лише як засіб задоволення якихось інших потреб, тому стимулювання ефективне, якщо сприяє збудженню інтересу до навчальної діяльності.

Первинні мотиви, які спонукають учнів до занять (особливо позаурочних), часто не мають соціальної значимості. Вони викликані особистими, побутовими причинами (займаються товариші, відвідує секцію брат, порадив батько та ін.). Уважно вивчивши первинні мотиви, поступово трансформуючи їх в соціально значимі, пробуджуючи активність учнів, спрямовану на досягнення навчальної мети, вчитель виховує прагнення учнів до самовдосконалення, варто зауважити, що до цього мотиву необхідно підходити, дотримуючись певних умов організації навчальної діяльності на заняттях і враховуючи вік учнів. Для цього важливо:

– Ставити конкретні і прості завдання навчання і тренування, про результати виконання яких можна судити вже в кінці уроку або тренувального мікроциклу. При цьому наступне завдання ставиться лише після вирішення попереднього.

– Забезпечити точне і глибоке розуміння кожним учнем сенсу і значення навчального матеріалу, щоб учні знали не тільки чого потрібно навчитись, але й як необхідно це зробити, і чому так, а не інакше. Це особливо стосується підготовчих та підвідних вправ, які учні часто виконують без особливого ентузіазму навіть при вивченні ігор. Наприклад, усі хлопчики із задоволенням грають у футбол, але без задоволення вивчають окремі прийоми ведення гри і особливо підвідні вправи, які не мають емоційного забарвлення. Говорячи про свідомість у навчанні, Ж. Руссо вважав, що важливо, чи розуміє учень, чому він вчився, і для чого це йому потрібно .

– Щоб поставлені завдання відповідали певним особистим потребам учнів.

– Щоб учні одержували інформацію, необхідну для навчальної діяльності. Розповідаючи про вправу, вчитель повинен висвітлити її спортивне і прикладне значення, вищі досягнення, найближчі завдання із засвоєння вправ і подальшу мету учнів .

– Домагатись, щоб кожен учень міг чітко відповісти на питання : “Яке завдання ти ставиш перед собою в даній спробі?” Подібні питання сприяють переростанню поставленого вчителем завдання у власне завдання кожного учня класу.

– Щоб перед засвоєнням нових вправ перевірялась готовність учнів до цього. Така перевірка допомагає уточнити завдання для кожного, що дає додатковий імпульс їх активності.

– Щоб учні добре ставились до предмета, до колективу класу. Це можна стимулювати організацією конкурсів на кращий спортивний клас, команду .

– Щоб на заняттях створювались ситуації, які дозволяють застосовувати одержані знання й уміння в практичній діяльності (воєнізовані ігри та змагання, елементи туризму, сюжетні уроки). Тут корисні і прийоми пошукових ситуацій, які передбачають самостійне засвоєння нових умінь і знань шляхом використання уже набутих та самостійний вибір учнями способів дій в іграх та естафетах.

Одним із прийомів активізації учнів є внесення в уроки елементів новизни шляхом включення нових способів організації діяльності учнів, знань і фізичних вправ, поглиблення і розширення діапазону відомих дій, або вдосконалення способів застосування вивченого матеріалу в нових умовах.

Наукові дослідження і досвід показують, що успіх у роботі вчителя залежить не тільки від його озброєності педагогічними прийомами (без прийомів, зрозуміло, немає учителя), але і від умілого їх застосування до місця і часу, отже, від його вміння орієнтуватись у самій суті навчально–виховного процесу.

Якщо вчитель орієнтується на поняття “моторна щільність”, “працездатність”, то бачить учня лише як “організм”. При такій роботі захопити учня фізкультурою неможливо .

Коли вчитель уміє зробити в своїй діяльності головними такі поняття як “мета”, “завдання”, “стан” та ін., то це вже повніше бачення учня і включення його в процес самовдосконалення. Звернення до особи учня, врахування його психологічних характеристик, знання вікових особливостей дозволяє педагогу своєчасно змінити характер праці, організувати навчально-виховний процес у відповідності з переживаннями учнів, з реальним індивідуальним часом: одним учням створити комфортні умови, іншим – труднощі; запропонувати школярам великий вибір вправ, акцентувати увагу на дотриманнях спортивного принципу і необхідності технічної майстерності, організувати колективні дії, командні ігри тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Рекомендуємо почитати:

Особливості проектної діяльності на уроках трудового навчання
Методи навчання, за допомогою яких організовують проектно-технологічну діяльність, - це такі способи спільної діяльності учнів та учителя, в ході яких активізується творче мислення дитини, ...

Особливості оволодіння писемним мовленням молодшими школярами з тяжкими порушеннями мовлення
Процес оволодіння письмом, як відомо, забезпечується сформованістю навички моделювання звукової структури слова, символізації та графомоторної навички. За ступенем значущості ці навички в п ...

Особливості гри як діяльності учнів
Про навчальні можливості гри давно відомо. Багато видатних педагогів звертали увагу на ефективність використання гри в процесі навчання. У процесі гри проявляються особливо повно, а під час ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net