Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Нова педагогіка » Дослідження взаємозв’язку мотивації до занять фізичним вихованням та рівня фізичного розвитку та підготовленості учнів старших класів ЗОШ » Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Сторінка 4

– моніторинг домінантних потреб і мотивації учнів – необхідна ланка діяльності як вчителів фізичної культури, так і їх батьків.

Практичне застосування оптимуму мотивації. Як використовувати інформацію про оптимальний рівень мотивації в навчальному середовищі? Яких змін може зазнати якість роботи учнів на уроці фізкультури, якщо враховувати їх індивідуальні актуальні потреби та шляхом тонкого спостереження і грамотного спілкування визначити ступінь внутрішньої сили, за допомогою якої учні можуть впоратися з поставленими завданнями без шкоди для власного здоров’я і водночас із достатньою зацікавленістю запропонованими умовами й перспективами?.

Дуже важливо встановити оптимум мотивації саме для конкретної діяльності та для певного учня з урахуванням того, що він вже має і до чого прагне.

Багато практичних психологів відзначають парадоксальну закономірність: чим сильніше людина чогось хоче досягти, причому неодмінно з певними показниками, тим важче їй це вдається, а часто й не вдається взагалі. Тому рекомендується “бажати не бажаючи”, “відпустити мету”, намагатися отримувати задоволення від процесу, не зациклюватися на результатах.

Завищена значущість будь–чого, особливо підкріплена певним зовнішнім орієнтиром (не має значення, яким – позитивним чи негативним), запропонованим або нав’язаним іншими людьми, практично завжди призводить до розбалансування емоцій, неадекватності сприйняття як власних дій, так цінності поставленого завдання. Знаючи це, з виникненням помітних ознак перемотивації перше, що треба зробити, – знизити значущість мети, “послабити завдання”, розуміючи, що набагато важливіше зберегти здоров’я людини, її ресурси та життєвий тонус, аніж прагнути до виконання плану ціною нервових зривів з подальшою депресією.

Формування стійкого інтересу до мети і завдань занять. Значне поліпшення фізичного виховання учнів неможливе без захоплення їх фізичною культурою. І тут головна роль належить вчителю. Які б не були досконалі навчальні програми і методичні розробки, самі по собі вони не здійснюють педагогічного процесу. Незалежно від їх якості один педагог забезпечить стійку мотивацію до занять, а інший зруйнує і ту, що була. До вчительського мистецтва, як до образотворчого або сценічного, відноситься точна відповідь французького художника П.О.Ренуара. Його запитали : “Метре, що важливіше в мистецтві – “як” чи “що?” Ренуар відповів: “Важливо – хто”.

Однією з найважливіших умов результативності фізичного виховання школярів є їх ставлення до занять фізичною культурою. За цією ознакою учні поділяються на 5 основних груп : 1) з активним позитивним ставленням; 2) з пасивним позитивним ставленням; 3) з байдужим ставленням; 4) з пасивним негативним ставленням; 5) з активним негативним ставленням. Найвищих результатів досягають учні з активним позитивним ставленням до занять фізичною культурою. Але для формування такого ставлення необхідна відповідна мотивація навчальної діяльності.

В основі навчального мотиву лежить усвідомлення учнями значення матеріалу, що вивчається, для засвоєння предмету, для власного фізичного розвитку і здоров’я, для подальшого життя, для праці .

Головними засобами мотивації навчальної роботи школярів, що використовується учителями на уроках фізичної культури, є мотивування та стимули.

Мотивування являє собою сукупність фактів, аргументів і доказів, що переконують у значимості для учнів фізичних вправ, що вивчаються. Якщо учні внутрішньо приймають мотивуючі докази вчителя, то навчальний матеріал набуває для них особистісного значення. В цьому випадку навчальна мета збігається з навчальним мотивом учня і його репродуктивні навчальні дії трансформуються в усвідомлену навчальну діяльність .

До мотивувань пред’являється низка загальних вимог. Вони повинні: бути наочними; лаконічними і доказовими; орієнтуватись на рівень розвитку учнів; враховувати їх інтереси, статеві особливості; нести в собі особистісний і громадсько-корисний сенс .

Отже, мотивування адресується переважно свідомості учнів. Проте не менш важливим завданням мотивування є формування в учнів позитивного емоційного ставлення до навчання. Ні в чому так сильно не проявляється майстерність учителя, як в його здібності виховати в усіх своїх учнів стійкий глибокий інтерес до засвоєння навчального матеріалу. Інтерес є одним з найсильніших мотивів. Оскільки він є виразом загальної спрямованості особи учня, та охоплює і скеровує такі важливі для навчання психічні процеси, як пам'ять, сприйняття, мислення і волю. Чим менший інтерес до навчання в учнів, тим більше примусу. Останній викликає внутрішній спротив в учнів, вимагаючи від них підвищених вольових зусиль. У цьому випадку процес навчання стає безрадісним і втомлюючим, а результати –малоефективними. Зрозуміло, що викликати стійкий інтерес до занять фізичною культурою непросто. Цього можна досягти лише планомірною свідомою працею вчителя протягом усього часу навчання, використовуючи відповідні прийоми, які подаються нижче.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Вимоги до тестових завдань з граматики їх класифікація
Тести з граматики створюються, щоб визначити рівень знань, умінь і навичок учнів у питаннях, що стосуються усього – від флексій (bottle – bottles, bake – baked) до синтаксису. Синтаксис вкл ...

Технологія проектування для навчання учнів
Традиційна методика трудового навчання головну увагу приділяла діяльності вчителя, вдосконаленню процесу передачі ним знань, а не учінню - діям учня із засвоєння цих знань. Сучасна прогреси ...

Загальні особливості педагогічної взаємодії. Зміст поняття "педагогічне спілкування"
Взаємодія - процес безпосереднього або опосередкованого впливу об’єктів (суб’єктів) один на одного, який породжує їх взаємозалежність і зв’язок. Взаємодію слід розглядати як форму організац ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net