Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Нова педагогіка » Дослідження взаємозв’язку мотивації до занять фізичним вихованням та рівня фізичного розвитку та підготовленості учнів старших класів ЗОШ » Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Сторінка 3

Із психологічної точки зору, мотив, а не стимул сам по собі, спонукає і спрямовує діяльність людини. Стимул, стимулювання – це щось зовнішнє стосовно людини. Стимул (від лат. Stimulants – спонукальна причина) – спонукання до дії, збудження; стимулювати – збуджувати, хвилювати, спонукати. Стимул може стати або не стати мотивом. Мотивом він стане тоді, коли відповідатиме потребі, системі потреб або вже сформованій системі мотивів. Таким чином, мотив є опредметнюваною потребою.

Розроблення механізму оптимальної мотивації до успішних занять фізичною культурою школярів та підвищення їх працездатності не слід здійснювати за шаблоном. Найбільша продуктивність праці за інших рівних умов досягається у разі виявлення індивідуальних мотивів учнів. Причому ефект збільшується, якщо людина має можливість взяти безпосередню участь у розробленні відповідної програми. З орієнтацією тільки на оцінки варто очікувати лише на мінімальну віддачу від учнів, що, на жаль, не завжди беруть до уваги вчителі фізкультури.

Складність проблеми мотивації до занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи полягає не в тому, що важко повною мірою урахувати всі мотиви навчальної діяльності, а тому, що у різних учнів і структура потреб різна. До того ж із часом і за певних обставин потреби змінюються, що виразно виявляється саме в трудовій діяльності, особливо у цьому віці (16–17 років), та, відповідно, є “найслабкішим місцем” у системі як грамотної мотивації учнів вчителем фізкультури, так і самомотивації учнів.

Жодна ефективна взаємодія з людьми неможлива без урахування особливостей їхньої мотивації. За об’єктивно однаковими діями людей можуть стояти різні причини, їхня мотивація може бути абсолютно різною.

Тому шкільним вчителям фізичної культури логічніше продумувати і планувати діяльність учнів не стільки в термінах стимулювання, скільки в термінах мотивування. У учнів слід породжувати мотиви, інакше кажучи, грамотно опредметнювати їхні потреби, а не закидати різноманітними стимулами .

Існує формула:

Актуальна потреба + достатній, але не надмірний стимул = оптимальна мотивація.

Із погляду мотивації успішної діяльності учнів на уроках фізкультури потреби й мотиви можуть бути умовно розподілені на три групи [65]:

Базисна група:

– потреба в безпеці (для когось вона може виступати у формі потреби в стабільності);

– потреба в контролі (переконаність у тому, що дії учня можуть щось змінити в ситуації, що учень певною мірою володіє обставинами, а не навпаки);

– афіліативні потреби – прагнення людини бути в товаристві інших людей, контактувати з ними з метою зниження тривожності, пом’якшення наслідків фізіологічних та інформаційних стресів. Незадоволення афіліативних потреб спричиняє почуття самотності, відчуженості, відкинутості.( Потреба в контакті, належності до себе подібних);

– потреба в прийнятті (у дорослої людини – з боку значимих людей).

Як додаткову можна також назвати потребу у владі – базисна вона характерна для певного типу людей :

Середня (основна) група:

– потреба у фізичному та емоційному комфорті;

– потреба в конструктивному спілкуванні;

– потреба в повазі та самоповазі, позитивній оцінці з боку авторитетних людей і позитивній самооцінці;

– потреба в ідентичності (чіткої відповіді – нехай у почуттях і відчуттях, а не в словах – на запитання “Хто я?”);

– потреба належати до певної соціальної групи ( ідентифікуватися з нею) і посідати в ній гідне місце;

– мотивація досягнень (“я повинен досягати в діяльності більш високих результатів, інакше моя самооцінка знизиться”);

– потреба в певній частці ризику;

– ціннісна мотивація (потреба реалізовувати в діяльності свою систему цінностей або в тому, щоб власна діяльність принаймні не суперечила цим цінностям) .

Вища група:

– потреба у творчості;

– потреба в самореалізації та особистісному зростанні;

– екзистенціальні потреби (з цієї групи для навчальної діяльності найважливішою є потреба в усвідомленні існування і власної діяльності).

Якщо базисні потреби виявляються незадоволеними внаслідок певних причин (зовнішніх або внутрішніх щодо проведення уроку фізкультури в школі), то в регуляції поведінки учнів вони виходять на перший план, а стимули, що відповідають потребам більш високого ступеня, перестають діяти.

При цьому потрібно пам’ятати :

– не може бути системи стимулювання, яка мотивує всіх учнів однаково;

– конкретну систему стимулювання слід розробляти для конкретного учня або конкретної групи учнів з подібними домінуючими потребами (або загальну систему доцільно індивідуалізувати);

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Методика використання малих форм українського фольклору на уроках математики
В початкових класах при вивченні математики широко використовуються малі форми українського фольклору. Серед малих жанрів усного народного епосу особливе місце займає прислів'я, приказки, з ...

Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності при вивченні турецької мови учнями початкової школи
В історичному плані читання виникло пізніше усного мовлення, проте на його основі, і стало важливим засобом спілкування та пізнання. Завдяки читанню, яке робить доступною будь-яку інформаці ...

Методичні принципи організації та проведення ігор на уроках хімії
Структурна схема, яка запропонована нижче, є умовним алгоритмом розробки, проведення та аналізу навчальних ігор. Авжеж, не всі пункти приведеної схеми обов’язкові для застосування, однак, я ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net