Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Нова педагогіка » Дослідження взаємозв’язку мотивації до занять фізичним вихованням та рівня фізичного розвитку та підготовленості учнів старших класів ЗОШ » Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Сторінка 2

Для здійснення запланованої діяльності необхідна достатня мотивація, коли людина, з одного боку, зацікавлена в досягненні мети, а з іншого – відчуває в собі сили для активного проходження всього процесу руху до бажаного.

За низької мотивації людина зберігає здатність до очікуваної активності, але втрачає інтерес до результату, який знижує успішність її роботи.

Зацікавленість у результаті праці та пов’язаним із цим додатковим заохоченням або відсутністю покарання за умов надмірно сильної мотивації призводить до того, що на фізіологічному рівні у людини непомірно активізуються емоції (тривога, занепокоєння, хвилювання, страх перед покаранням або ж нестримна, гарячкова жага винагороди). Емоції, в свою чергу, спричиняють надмірне нервове напруження, що завжди без винятку негативно впливає як на якість діяльності, так і на час її виконання, причому в гірший бік.

Переживаючи за те, щоб виконати завдання якнайкраще (в ідеалі – бездоганно, особливо якщо це буде кимсь контролюватися), встигнути все зробити вчасно, не підвести інших людей, одержати гідну винагороду або уникнути чогось неприємного, людина вже не може повною мірою сконцентруватися на діяльності, навіть якщо вона їй добре знайома і не раз успішно нею виконувалась.

Емоції, що спричиняють нервове перенапруження, енергетично “знеструмлюють” людину, позбавляють її елементарних фізичних сил, необхідних для виконання завдання на належному рівні, що призводить до швидкої перевитрати енергії, стану “знеживлення” і лише збільшує нервозність. Форсоване накопичення втоми через прагнення зробити все якнайкраще і вчасно провокує, крім загального зниження тонусу, і розбалансування таких необхідних для роботи психічних процесів, як увага, пам'ять, швидкість і гнучкість мислення.

Утворюється замкнуте коло, з якого можна вибратися лише шляхом оптимізації мотивації, зняття ажіотажу навколо досягнення мети.

Надлишкова мотивація (перемотивація), начебто покликана стимулювати людину до досягнення “високо поставленої планки”, однак фактично через виникнення надто сильного напруження, а отже, небажаних емоційних проявів, істотно розбалансовує її діяльність і поведінку, знижуючи, крім самопочуття, також ефективність роботи .

Залежність оптимуму мотивації від складності завдання. Оптимум мотивації залежить від рівня складності завдань:

1.сильна мотивація – оптимальна для виконання легких завдань;

2.слабка мотивація –адекватна виконанню складних завдань.

Таким чином, у разі здійснення легкої діяльності велика сила мотивації не спричиняє порушень емоцій і дій, однак така небезпека існує під час виконання складних завдань. Якщо при цьому запропонувати сильну мотивацію, ймовірно, незабаром виникне перенапруження, хвилювання, стрес і, як наслідок – дезорганізація діяльності, погіршення її якості.

Йоркс і Додсон сформулювали цю закономірність у такий спосіб: “У разі складного завдання оптимум досягається за слабкої мотивації, тоді як за умови легкого завдання він відповідає сильній мотивації. Очевидно, що за умови легкого завдання надлишкова мотивація не спричиняє порушення поведінки, але така можливість виникає при складних завданнях”.

Дослідження інших учених засвідчили. Що посилення мотивації при завданнях, що вимагають значних затрат, призводять до погіршення виконання.

Із дослідження рівня прагнень відомо, що успіх і невдача розцінюються як такі лише в сфері завдань середньої складності; досягнення чогось, що є надто простим, не розглядається як успіх. Невдача в досягненні надміру складного не переживається як невдача. Якщо з часом досягнення мети стає дедалі простішим, то стимул до досягнення поступово зменшується, поки зовсім не зникне, хоча зовнішні умови середовища залишаються незмінними. Те ж саме відбувається й тоді, коли щось залишається недосяжним.

Поєднання оптимуму мотивації з індивідуальними потребами. Експериментально з’ясовано, що існує оптимальний рівень (оптимум) мотивації для кожної людини, за якого ця людина виконує роботу щонайкраще в конкретній ситуації. При цьому для різних людей зазначений рівень буде різним тому, що, маючи різні на даний період актуальні потреби, конкретна винагорода або примусове обмеження кожна людина оцінить по-своєму.

Вчителю фізкультури доцільно порівнювати пропоновану винагороду за результати праці з потребами учнів і врівноважувати їх.

Часто винагорода пропонується до того, як її оцінять учні. Як результат, перспектива одержати обіцяне заохочення зовсім не приваблює учнів, і вони не лише не прагнуть до виконання поставленого плану, а й починають працювати гірше, ніж раніше.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Контроль монологічного мовлення на початковому етапі
Як відомо, програма з іноземної мови визначає монологічну усну мову як одну із основних завдань навчання, тому вимірювання і оцінка її сформованості є особливо важливими як для вчителя, так ...

Підготовка студентів до викладання суспільствознавчих дисциплін у середніх загальноосвітніх навчальних закладах
Перехід українського суспільства у новий стан свого розвитку закономірно поєднується з удосконаленням усіх соціальних інститутів і систем, у тому числі й системи освіти. Однак, які б реформ ...

Підготовка вчителя до уроку історії
Підготовка до уроків починається ще до початку навчального року з вивчення державного стандарту й програм для всіх класів. Тільки в цьому випадку вчитель буде давати не окремі уроки, а сист ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net